ДНУ імені О.Гончара (магістр)
Відвідувала додаткові семінари з психології кризових ситуацій, суїцидальної психології та психології втрат.
Пройшла курс "Знати, як допомогти" (Ознайомчий онлайн-курс про базові принципи психології для роботи з травмами дітей та дорослих)
Досвід психологічної практики
Проходила виробничу практику у Дніпровській міській дитячій лікарні №5, у якості помічника клінічного психолога. Проводила психологічні тести з пацієнтами лікарні та психологічні консультації з пацієнтами та їх батьками.
Консультую онлайн з 2020 року.
Звернутися до мене можна, надіславши повідомлення у Telegram або Viber. Консультую також в цих месенджерах.
Працюю з запитами спеціалізація, зона професійних інтересів
ПРАЦЮЮ З ТЕМАМИ:
- Суїцидальні думки, депресивні стани
- Міжособистісні відносини (дружні, сімейні, романтичні, професійні, тощо)
- Проблеми з мотивацією, самоорганізацією, вибором професії, життєвого шляху
- Криза ідентичності, пошук відповіді на запитання "Хто я?"
- Творча криза, розкриття власної креативності
- Втрата сенсу життя або задоволення від життя
- Втрата близької людини або тварини
- Стрес через перебування в екстремальних умовах або адаптації до нових умов (нова робота, місце навчання, новий колектив, нова країна)
- Знижена емпатія, складність у розпізнанні своїх або чужих емоцій
- Підозра на психічні розлади (даю контакти психіарта, надаю психологічний супровід людям з не психотичними розладами, які паралельно проходять лікування у психіатра)
- Труднощі у визначенні власної сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності
- Просто бажання отримати інформацію або підтримку стосовно Вашої проблеми
- Якщо не можете сформулювати запит - можу допомогти з формулюванням
- Можу надати консультацію англійською мовою, якщо буде така необхідність
НЕ ПРАЦЮЮ з:
- Невнолітніми
- Темами пологів і материнства/батьківства
- Психотичними розладами
- Людьми, які мають інтелектуальну інвалідність (не маю належної компетенції)
- Хімічними залежностями (алкоголь, психоактивні речовини)
- Ігровою залежністю
- РПП
- ПТСР
- Військовими, які мають психологічні травми через війну (не маю належної компетенції)
- Темою сексуальної травми
- Людьми, які скоїли фізичне або сексуальне насильство
- Людьми, які жорстоко поводяться з тваринами
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Вам в родині колись говорили "Не виносити сміття з хати" (у фігуральному сенсі), не розповідати про сімейні конфлікти зайвого, не робити щось, що виставляє батьків чи інших родичів в "поганому світлі"? Якщо так, то наслідком саме такого виховання може бути страх ділитися подробицями свого життя навіть з друзями, бо це "соромно" і "що люди подуиають".
Якщо у Вас є така проблема, можете звернутися до психолога. Психологи надають клієнтам можливість конфіденціально поділитися історіями зі свого життя, і ні на чию репутацію це погано не вплине. А Ви навчитеся не картати себе за звичайну людську поведінку.
З приводу того, непокоїтися чи ні. Саме по собі оцінювання зовнішності жінок, у відриві від контексту, як звичний патерн поведінки, не становить загрози Вашому шлюбу і не означає, що чоловік Вас не любить чи збирається покинути.
З урахуванням контексту ваших конфліктів, це означає лиш те, що чоловік на Вас ображений (чи Ви інтерпретуєте його дії як образу на Вас, бо раніше не реагували ревнощами). Я не вмію передбачати майбутнє, тому не можу точно сказати, чи призведе звичний для чоловіка патерн оцінювання до якихось дій, що погано вплинуть на шлюб. А норма - це взагалі дуже індивідуальна річ для кожної пари. Але конкретно тут справа в тому, що Ви особисто уже незадоволені тим, що відбувається, і бачите проблему (не в поведінці чоловіка, так у її сприйнятті й стосунках загалом). Тому й рекомендую проблеми вирішувати (особисто та парою), а не замовчувати, бо на маніпуляціях щасливий шлюб довго не протримається.
Тобто, чоловік проєктує на Вас образу за виїзд закордон, яку сприймає як зраду, змушуючи Вас почуватися так, наче потенційно можуть зрадити Вас. А оскільки Вас тригерить апеляція до чужої краси та молодості, на Вас ця маніпуляція діє.
А Ви пояснювали чоловіку, що їхали закордон не з метою його зраджувати? Як мінімум, це про Вашу особисту безпеку під час війни, і не Ваша відповідальність в тому, що жінки зараз виїздні, а чоловіки - ні. Якщо так, то яка була його реакція? І як Вам з тим, що на Вас ображаються та маніпулюють?
Якщо чоловік теж усвідомлює проблему в стосунках і готовий над нею працювати, то звертайтесь до сімейного/парного психотерапевта, бо у вас взаємна недовіра одне до одного і невпевненість у власній цінності для партнера, яка так просто не проходить. І не залежно від того, готовий він чи ні, Ви завжди можете звернутися індивідуально до психолога, щоб працювати з почуттям ревнощів і визначити, що Вам потрібно в стосунках.
«Можливо, це пов'язано з зменшенням довіри до нього. Бо в нас є й інші проблеми.»;
Можете розкрити, які саме проблеми ще є у вас з чоловіком? Образа на оцінювання зовнішності інших жінок може бути лише верхівкою айсберга в певному подружньому конфлікті, який назріває вже давно.
Несвідомо оцінювати інших людей нормально, бо ми живемо в суспільстві і наша психіка піддається впливу соціальних стандартів, що таке красиве і некрасиве. До того ж, в кожної окремої людини є своє уявлення про естетику (більш широке чи більш стандартизоване), свої вподобання. Головне, щоб вони не возводились в абсолют і не нав'язувались оточуючим.
Але важливіше за цю ситуацію - Ваше її сприйняття, і те, як Ви емоційно на неї реагуєте. Які думки виникають у Вас у випадку "Чоловік оцінює зовнішність інших жінок"? До кого конкретно Ви його ревнуєте? В якій формі відбувається це оцінювання і як це впливає на Ваші з ним стосунки?
Окреме питання - до Вашої самооцінки. Чи почуваєтеся Ви неповноцінною чи непривабливою як жінка, чи любите себе? Чи сумніваєтеся в тому, що чоловік Вас любить, чи боїтеся зради з його боку і чи стикалися зі зрадою раніше?
Чоловіка можна попросити не оцінювати при Вас інших жінок, бо ця дія Вам неприємна і не входить у Ваші особисті кордони. І по тому, як він на це відреагує, можна судити про ставлення до Вас. Проте, оцінювати людей за зовнішністю у Вашу відсутність чи подумки він в будь-якому випадку зможе, тож це, з одного боку, конфлікт цінностей, який треба вирішувати парою, і конфлікт внутрішньоособистісний, який треба вирішувати Вам особисто (і те, й інше - бажано з психологом).
Окрім консультації психіатра, Вам потрібна буде також психотерапія з фахівцем (це може бути як психіатр-психотерапевт, так і психолог-психотерапевт), який має досвід роботи з РХП і спеціалізується на цій галузі.
Тому що стосунки з власним тілом та їжею - це глибока ємна тема, яка не вирішується в пару кроків.
Как давно у Вас есть страх остаться одному и никому не нужным? Чем сейчас наполнена Ваша жизнь? Есть ли в ней учёба, работа, хобби, домашние любимцы, планы на будущее? Что-то, помимо других людей, где Вы можете реализоваться и что даёт Вам ресурс пережить одиночество.
Касаемо социофобии и чувства одиночества лучше всего обратиться индивидуально к психологу. Самостоятельно Вы можете постепенно пробовать делать те шаги в социальной жизни, которых боитесь, от маленьких до более крупных и серьёзных, чтобы постепенно привыкать к ним. Но при сопровождении психолога будет легче это делать, плюс будет возможность проработать навязанные извне установки, которые заставляют себя чувствовать ненужным.
Хлопцю добре було б звернутися індивідуально до психолога, щоб мати безпечний простір, де він може обговорювати свої особисті проблеми. Адже Ви не його психолог і не маєте вивозити все, що він Вам розповідає, а також маєте право на образу і відстоювання власних кордонів, якщо певна тема Вам неприємна.
І Вам теж треба було б добре звернутися до психолога, щоб розібратися зі своїм емоційним станом і мотивацією перебування у стосунках, де Вас ігнорують. Якщо хлопець теж захоче вирішувати проблему в стосунках з Вами, можна звернутися парою, але якщо ні, то звертайтеся самі щоб потурбуватися, в першу чергу, про себе.
Прежде всего хотелось бы спросить, была ли Вами замечена конкуренция со стороны кого-то ещё, помимо двоюродной сестры? Вопрос сформулирован "почему подруги", но рассказ Ваш только о ней, и то Вы с ней не очень близки.
Далее, мотивация двоюродной сестры может быть известна только ей самой, а если она ведёт себя так неосознанно, то и ей неизвестна. Тут можно только строить догадки.
Тут вопрос больше к Вам, что Вам даёт общение с кузиной и почему Вы с ней поддерживаете регулярное общение и берёте в компанию друзей, если как человек она Вам не нравится? Вы говорите, что иногда думаете, что "должны" проявлять к ней снисходительность, как к младшей сестре. Кем была навязана эта установка?
И говорите, что на отношения между Вами как-то повлияли ваши родители. Как именно?
Также Вы пишете, что кузина, по Вашему мнению, пытается самоутвердиться за Ваш счёт при знакомых мужчинах, и Вы её мотивы поведения объясняете именно так. В Вашей жизни были подобные ситуации с другими подругами, кроме этой?
И знает ли двоюродная сестра, что Вам её поведение неприятно, или Вы об этом молчите?
В любом случае, тут не помешала бы индивидуальная работа с психологом, чтобы разобраться с личными границами и семейными сценариями.
Ви кажете, що спеціальність Вам обрали рідні. А як Ви самі ставитеся дл свого напрямку навчання? Чи цікавий він Вам, і якщо ні, то що потенційно могло би Вас зацікавити? До прикладу, ким Ви хотіли бути в дитинстві? І чи є у Вас якісь хобі, які потенційно можуть стати заробітком, безвідносно того, яка у Вас спеціальність у ВИШі?
Коли за людину вирішують її майбутнє батьки, вони позбавляють її можливості робити власний вибір та навчатися на власних помилках. А втрата відчуття контролю над власним життям і нерозуміння своїх бажань може призвести до почуття безнадійності і депресивних станів. Тому бажано попрацювати з психологом над умінням чути свої потреби і знайти себе заново.
Пожалуй, лучшим вариантом будет не общаться с женщиной, с которой Вы подрались, и не поднимать спорные темы. Не влезать в спор с человеком потенциально агрессивным - это не про слабость, а про самосохранение. Если попытается подраться с Вами - можете пригрозить полицией, но лучше в принципе до драки не доводить.
Далее, Вы перешли на оскорбления в ответ, когда Вам сказали, что Вы плохо воспитываете делей. Что Вы почувствовали в этот момент? Сидит ли в Вас самой убеждение, что Вы плохая мама? Обычно людей задевает то, что их самих беспокоит, поэтому рекомендуетсся обратиться к психологу и поработать над своими триггерами и установками о себе, чтобы такие конфликты Вас не затягивали.
Можете подробнее рассказать, из-за чего была драка? Кем Вам вообще приходится эта знакомая, и что вы с ней не поделили?
Рекомендую обратиться к психологу по поводу социальной тревожности ("Что люди подумают?") и разобраться с психологическими проблемами, которые, скорее всего, предшествовали плохому самочувствию после драки, а не только возникли после неё.
Певний досвід у Вас уже є, і це добре. Але навіть будучи психологом, на перше місце завжди слід ставити власне здоров'я та власний комфорт. Тобто, надягати "кисневу маску" перш за все, на себе і не пропускати проблеми клієнтів крізь себе. Це не те саме, шо не співчувати, бо здорова емоційна емпатія як раз полягає в тому, що Вас особисто глибоко не зачіпають речі, з якими зіштовхуються клієнти.
Якщо Вам потрібні будуть професійні настанови - зверніться, краще за все, до свого керівництва та/або знайдіть собі супервізора. Якщо у Вас є особисті страхи та переживання щодо роботи, які нема з ким обговорити, то раджу психотерапію.
Ок, тобто, Ви працюєте з сім'ями, що опинилися в складних обставинах.
Щодо організаційних та юридичних питань, рекомендую ознайомитися з "Порядком здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах", якщо ще не ознайомлені, щоб краще розумітися на суб'єкті свого професійного напрямку.
Також дуже важливою є психологічна освідченість про посттравматичний стрес і першу психологічну допомогу, щоб за необхідності розпізнати в клієнтів симптоми ПТСР та інші стани, що загрожують здоров'ю та потребують допомоги та потребують залучення інших фахівців, наприклад, психіатра.
Але як щодо інших питань, що стосуються Вашої мотивації та Ваших страхів? Чому Ви обрали саме цей рід діяльності? Чи подобається Вам допомагати людям? Чим лякає ця робота?
Відредаговано автором 08-05-2024 17:02:44
Публикації психолога 1
Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно
зареєструватися або увійти як користувач.
Років досвіду: 8
