Психологиня Наталия Горская Київ Русанівка

Nadya, в стосунках завжди крім пари "присутні" й інші "важливі люди ", наприклад, ваш чоловік веде себе, як його мама (бо, скоріше за все з нею він так вести себе не може, а відігратися на комусь є потреба), а Ви закономірно протестуєте.
Тому важливо відокремити Вас з чоловіком від усіх тих "привидів минулого ", які неусвідомлено керують певними вашими почуттями, і, відповідно, вчинками.

Щодо грошей в сім'ї - тут також щось не про "тут і зараз ".
Наприклад, у Вас є певна установка, щоб бути незалежною від чоловіка, навіть не брати його грошей, бо Ви це відчуваєте як певне приниження.
При цьому чоловік хоче, щоб Ви ці гроші "просили "(? дещо дивно, а він намагався просто покласти гроші кудись, щоб Ви могли брати самостійно?).
Можливо, Ви не хочете брати ці гроші, бо чоловік потім буде критикувати, як він звик, а користування тільки власними грошима, звільняє Вас, дає свободу хоча б в матеріальному плані.

Не знаю, назвати "кризою" скоріше можна щось, що загострилось. Схоже ваші стосунки такими були завжди.

Налагодити можна стосунки, коли обидва цього хочуть і розуміють потребу змінювати себе.
А ще важливо для себе розібратися,
чи хотіли б Ви продовжити ці стосунки?
Для чого в вашому житті стосунки в цілому?

Анно, ігнор- це незріла позиція , яка була засвоєна хлопцем, можливо, від когось з дитинства, а можливо і свідомо.
Але Вам важливо НЕ з ним розбиратись, а з собою.

Доросла (свідома) позиція в стосунках - це обговорення того, що не подобається.
І Вам саме така позиція , схоже, властива.

Щодо хлопця- це НЕ ваша задача "дорощувати" його до дорослої позиції в стосунках. Не треба "няньчити " дорослу людину.

Звісно, ваш страх втратити керує вашими вчинками.
І тут дуже важливо розібратися з цим страхом.
Адже виходить так, що Ви тримаєтесь за людину, яка не поважає Вас, як особистість.
Подарунки і матеріальна допомога не важливі , досить поверхневі показники якості ставлення до Вас. Можна дарувати коштовні речі, (це просто, варто мати гроші та не бути жадібним).

Але чи не важливіше чути Вас справжню ?
Чи зможете Ви довіритись цій людині в складному становищі, якщо він може вчиняти залежно від настрою ?

Kathryn, сестра ведёт себя так, как считает нужным, у неё свои понятия "хорошо/плохо ", свои ценности и свои цели.
В начале ваших отношений Вы сделали предположение о сестре, что с ней можно делиться и что она не будет подставлять Вас .
Это предположение оказалось ошибочным.

И тут важно не "понять и простить", разбираясь в её чувствах и мыслях, а разобраться в себе, например, в том, что мешает перестать общаться с человеком, который не соответствует вашим понятиям о порядочности.

А заодно проанализировать и остальные отношения в вашей жизни, ведь ваш сценарий "чтобы никого не обидеть " может приводить к тому, что Вы будете молча терпеть и "пытаться понять " всех, кто Вам делает неприятно.

Соглашусь с коллегами, работа со специалистом может помочь Вам различные.

А если в целом, то важно помнить, что ваша жизнь - это ТОЛЬКО ваша жизнь. И получать от неё удовольствие во многих моментах можно одному.
Мало того, даже если вы вдвоём с кем-то, например, получаете удовольствие от вкусной еды, прохладного ветра, тёплого моря, запаха сирени , мурчания кошки или просмотра фильма, то каждый все равно в итоге имеет свои личные ощущения, которые просто невозможно "почувствовать вместе ", ведь каждый чувствует своё.
Это не о том, что не нужно учиться сближаться с людьми.
А о том, что важно открыть глаза на все остальное, включая СЕБЯ.
Ведь Вы ЕСТЬ, несмотря на то, есть ли люди рядом с Вами.
Быть одному не значит быть "никому не нужным".
Важно научиться быть нужным самому себе.

"Не даёт покоя" высокая тревожность. Она "ищет " выходы и "находит " в виде разных навязчивых мыслей.

Дыхательные практики хороший инструмент, чтобы снизить тревожность в моменте.

А чтобы снизить её в целом важно разобраться в себе, найти СВОИ ответы на волнующие вопросы, основные из которых
"кто Я" и
"для чего это всё вообще ".

В вашем возрасте нормально сомневаться.
Ведь чтобы найти именно Своё мнение важно проанализировать разные суждения (других людей, "общества", родителей и т.п.) и отмести то, что лично Вы считаете не подходящим для себя.
Об этом можно говорить с мамой, похоже, что у Вас с ней есть контакт.
Или с психологом. Сейчас онлайн можно найти специалиста и не за такие большие деньги.
Вам важно найти ВНУТРЕННИЕ опоры. Чтобы опираться на них, а не на мнение окружающих.
Что касается психиатра, то проконсультироваться тоже можно онлайн.
Что касается сексуальности- абсолютно соглашусь с вашей мамой. В вашем возрасте сила желания может включаться при каких угодно внешних стимулах. Особенно при условии отсутствия партнера, с которым может происходить разрядка сексуальной энергии.

В каждом человеке есть разные качества. И только Вы выбираете, каким из этих качеств Вы дадите "зелёный свет ".

На эту тему мне нравится Притча про двух волков.

"Когда-то давно старый индеец рассказал своему внуку одну жизненную истину.
— Внутри каждого человека идет борьба очень похожая на борьбу двух волков.
Один волк представляет зло – зависть, ревность, сожаление, эгоизм, амбиции, ложь…
Другой волк представляет добро – мир, любовь, надежду, любезность, истину, доброту, верность.
Малыш, тронутый до глубины души словами деда, на несколько мгновений задумался, а потом спросил.
— А какой волк в конце побеждает?

Лицо старого индейца тронула едва заметная улыбка и он ответил.

— Всегда побеждает тот волк, которого ты кормишь.

Дуже хочеться підтримати Вас.
Ви 2 роки тримались.
Може це був ваш "запас міцності", який дещо витратився, але не обнулився.
Сильний обстріл тимчасово знесилив ваші захисні механізми, але повірте, можливості людської психіки неймовірні.
Вам добре було б знайти який небудь фонд, їх зараз багато, який дав би можливість Вам кожного дня безкоштовно спілкуватись з фахівцем.
Наприклад, в цій статті я знайшла певні посилання:
https://visitukraine.today/uk/blog/843/psychological-help-for-ukrainians-10-free-resources.
Або ресурс "ти як?":
https://howareu.com/
Можливо, Ви зможете знайти щось інше.
Також можна звернутись до психіатра, адже медикаментозна підтримка може допомогти знизити чутливість нервової системи.

Звісно, що найкраще допомогло б дійсно виїхати, хоча б тимчасово.
Не слухати маму, або інших людей, які тільки погіршують ваш стан.
Заради дитини, якщо важко виїхати заради власної безпеки.
Можливо в західні області, або закордон.
Пам'ятати, що це тимчасово.
Але потрібно.
Хоча й важко.
Можливо з кимось, хто також хоче виїхати, щоб допомагати один одному.

Тримайтеся.
Коли немає за що- тримайтеся за Себе, адже Ви витримали якось цілих 2 роки,
за кожну Мить вашого життя- спів птахів, спілкування з дитиною, взаємодію з домашніми улюбленцями , смачну їжу, вітер, музику- все, що відбувається, і на що можна переключтти свою увагу, щоб не давати влади думкам, що лякають.
Важливо вірити в краще.
Навіть попри те, що може трапитись найгірше.
Адже ми не знаємо майбутнього.
А раптом воно до нас виявиться гарним, а ми весь час провели в страху, не помічаючи тих маленьких радостей, які все одно є поруч.
Тримайтеся.
І не критикуйте себе.
Витримати 2 роки в Харкові- не кожен би взагалі зміг.

Чтобы избавиться от одиночества- когда девушка сама по себе не интересна, а нужна только как функция (в данном случае создающая видимость "я не один "), она тоже это чувствует во время общения.
И вряд-ли ей будет интересно продолжать подобное взаимодействие.

Хоть какая-то из девушек Вам была интересна как личность?

Что касается вашей усталости через какое-то время- человек устаёт очень сильно, когда пытается быть НЕ собой.
Это очень утомительно.
Создавать некий образ, контролировать свои слова и действия.

А вот если быть Собой- просто Жить, просто Быть, независимо от обстоятельств быть именно тем, кем являетесь- это не отнимает лишнюю энергию.

Что было бы, если бы во время встреч с девушками, Вы были бы просто Собой, не тратя силы на "поддержание образа?

Если бы Вы были девушкой, что Вас могло бы привлечь в таком человеке, как Вы?

Те, що Ви описали про хлопця, аж ніяк не дозволяє припустити, що він до Вас якось гарно ставиться, або що він зміниться, нажаль.

Єдине, що Ви можете зробити - вийти з цієї взаємодії , бо "стосунками" це важко назвати.

Буде важко.
Але це дасть Вам шанс збудувати інші стосунки, в яких Ви будете відчувати інші почуття.
При цьому Вам важливо було б опрацювати зі спеціалістом індивідуально ваше ставлення до Себе.
Інакше, всі наступні стосунки мають ризик стати такими ж, як ці.
Адже Ви не відчуваєте кордонів того, коли з Вами НЕ можна поводитись/розмовляти негідно.
А це дуже дуже важливо змінити.

Володимире, особисто мені також ближче, коли обидва партнери приймають рішення, а не хтось один, оскільки тоді один бере на себе більше відповідальності, ніж на нього покладають стосунки.

Але.
По-перше, тоді дійсно обидва мають виносити на обговорення кожен свою думку, обговорювати аргументи, приймати рішення.
Щоб дійсно відбувалось, що кожен розмірковує щось, зважує якісь моменти.
А не просто "як ти хочеш, нехай так буде " , тільки б не було конфліктів.

Коли партнер запитує думку іншого, він очікує почути щось у відповідь.
Щось, на що можна спертися, при прийнятті складного рішення.
Якщо він цього не отримує , може виникнути відчуття "я завжди сам все вирішую", а це важко і цього не хочеться.

Другий момент- досить хитра зворотня сторона медалі.
Дівчина хоче від Вас "рішучості ".
Але, судячи з опису моментів, коли Ви їй поступаєтесь, на практиці вона до цього не готова (що вона відчує вашу "рішучість" , і при цьому не буде так, як вона хоче).
Тому моменти, коли вона не готова поступитись, можна зробити для неї "видимими"- наприклад, звернути її увагу на притиріччя, і пояснити, що зараз Ви поступаєтесь не тому, що "нерішучий ", а тому, що саме цей момент для Вас не настільки принциповий, а Вам важливіше залагодити конфлікт.

Ще такий момент.
Дуже важливо, щоб вам обом було потрібно "це виправити ".
Тоді можна над цим працювати, можливо втрьох з психологом.

Але може так бути, що дівчина дійсно стала замислюватися, а чи хоче вона вже зараз створювати родину взагалі, або саме з Вами. Це важливі питання.
Їй треба знайти на них відповіді.
Тоді тіло їй "допомагає" трохи пригальмувати ці стосунки, і надає певні сигнали, щоб замислитись, а чи дійсно все це мені потрібно саме зараз.

Елена, конечно, нужно использовать все технические возможности, чтобы пресечь любые попытки негативного воздействия.
Вашей сестре , конечно, очень важна ваша поддержка, и поддержка родителей.
Что касается разбирательств на уровне школы - в 10 классе , возможно, действительно нет в этом смысла, если речь идёт только о переписках, которые можно технически "обезоружить".
Но вот проконсультироваться с юристом можно, чтобы понимать, при каких условиях сестра может обратиться в полицию, если будет необходимо.

Люди вокруг со временем проявляют различные свои стороны, в том числе и низкие.
И на самом деле это большая удача, что такие "якобы подруги " проявили себя сейчас, а не в какой-то критически важной ситуации или по прошествии многих лет.
Ваша сестра имеет шанс очистить свою жизнь от грязи, которую могли бы и дальше приносить эти люди.

Пытаться понять какие то их причины- смысла нет никакого.
Можно только представить себе, до чего неинтересна жизнь людей, которые наполняют ее вот таким "содержанием". Их можно только пожалеть, на самом деле.

Люди, которые булят, ждут реакции на свои действия (злости, слез, растерянности, попыток ответить или чего то ещё). Это их цель. Вывести из равновесия.

Очень важно НЕ давать им этих реакций.
Тогда они отстанут, т.к. не будут достигать своей цели- получить от вашей сестры определённый эмоциональный ответ.

Самое важное, что нужно осознать вашей сестре - в мире полно разных людей, умных и глупых, порядочных и низких, весёлых и нудных, стремящихся к своим целям и нежелающих ничего делать,...- и только от её выбора зависит , какие люди будут с ней идти по жизни, а каких она "не выберет" для этого.
А то, что люди проявили себя настоящими- лишь знак, что их в жизни вашей сестры быть не должно.

Анастасіє, в стосунках двох людей є багато різних складових, окрім безпосередньо того, що відбувається "тут і зараз ".

Кожен з вас прийшов в ці стосунки з певним внутрішнім "наповненням".
В цьому "наповненні" є певні установки щодо себе, людей, життя загалом, які сформувались на основі попереднього досвіду стосунків з різними людьми та в цілому на основі попереднього життя., починаючи з дитинства.

Ці внутрішні установки впливають на оцінку ситуації Вами.
А "наповнення" хлопця впливає на його бачення ситуації та на його кроки у вирішенні питань.

Вам було б корисно пропрацювати з спеціалістом індивідуально ваші страхи, щоб не вони керували вашим життям.

Можливо Ви "відчуваєте ", що від Вас можуть віддалитися, бо мали досвід, коли батьки (або інші важливі люди) ставали "емоційно недоступними" через певні ваші вчинки чи слова. І цей досвід з минулого вже став вашим "відчуттям", оскільки вкорінився досить глибоко, ніби певний висновок.
А хлопець, можливо, не поспішає з тим, щоб відкритись, бо мав якійсь свій негативний досвід в минулому, який сігналізує йому, що "відкритість може обернутися болем".

Звісно, це тільки припущення.
Але тут важливо пам'ятати, що в стосунках дуже важливо не доповнювати реальність своїми придумками, а будувати стосунки в тій реальності, яка існує.

Ира, Вы наверное даже не представляете себе, что именно то, что Вы смогли заметить несоответствие между тем, что Вы "должны" и тем, что Вам "хочется " является вашей Сильной стороной.

Многие в вашем возрасте плывут по течению, не прислушиваясь к Себе , а многие просто бунтуют, не вникая в содержание происходящего.

Ваш возраст сложен тем, что пока нет материальной независимости от родителей, и это часто внутренне ощущается как "ловушка ", в том смысле, что вроде как нужно делать то, что понравится родителям, ведь они Вас содержат.

Но задача вашей жизни НЕ в том, чтобы соответствовать чьим то ожиданиям.
А в поиске своих собственных задач, целей, желаний.

Похоже Вы не очень хотите поступать туда, куда собираетесь поступать.
Вы написали, что мама бы Вас поддержала в случае неудачи.

Как чувствуете, Вы смогли бы поговорить с мамой о том, что Вас волнует?
Возможно, она поддержит Вас уже сейчас?
И возможно вы вместе сможете найти другое направление, которое Вас бы заинтересовало.

Вы можете обратиться индивидуально к психологу, чтобы была возможность разложить по полочкам то, что волнует, высказать свои страхи, найти решения.
Знаю, что сейчас есть различные фонды, где можно бесплатно получить консультации специалистов (для детей лично я знаю только "Голоси дітей ", но может есть и другие).

Что касается вашей критики себя.
Можно предположить, что частично её усиливает такое свойство возраста, в котором Вы находитесь, как максимализм (или "все", или "ничего ").
А возможно тут срабатывают некие привычные схемы, если Вы часто в свой адрес слышите критику.

Вы хотите изменить свою жизнь.
Я бы предложила начать с того, чтобы убрать критику и обесценивание себя.
Возможно, это на первых порах будет сложно.
Но это точно абсолютно выполнимо.
Ведь человек может управлять своими мыслями.
Например, вместо вывода "я бездарная, ведь мне сложно учиться ", можно просто поискать того, кто поможет разобраться. Ведь трудности в обучении- это нормально. Не все преподаватели умеют объяснить материал, не все учебники корректно его доносят. И да, к сожалению программа обучения несовершенна, и в ней всегда были и есть предметы, которые не интересны, а может и не нужны.
Возможно, они нужны для того, чтобы научиться тратить минимум усилий ("делать левой пяткой")), ведь такой навык в жизни тоже бывает полезен?))

А ещё, когда хочется себя покритиковать, очень важно найти в себе качество, которое Вам нравится.
Например, умение увидеть и чётко описать свое внутреннее состояние (я Вас не знаю, другие свои достоинства Вы найдёте сами, просто это качество стало очевидным после вашего описания проблем).

Вы- НЕ такая, как Вас видят другие, которые могут критиковать.

Вы- такая, какой захотите стать.
Например, Вы выбираете не судить людей по их должностям.
А другие- пусть считают иначе, они сами выбирают, на что тратить свою жизнь.

Слушайте себя.
Верьте в себя.

Настю, коли занадто багато планів, вони можуть здаватись непідйомними.

Є сенс поділити всі плани на ті, що вже зараз можна "запустити в реалізацію", і ті, що поки варто "відкласти" (забути про них на певний час і не картати себе, що відклали).

Тоді кожного дня буде відчуття "я вже щось роблю", наприклад, заняття з іноземної. А наступного дня може бути заняття спортом.
Ви можете створити зручний саме для себе графік, навіть якщо там поки що буде одна справа за день.
Як відчуєте в собі сили робити більше- можна відкорегувати графік.

Плани, які "висять мертвим грузом" тільки відбирають енергію.
Тому те, що зараз можна відкласти, варто відкласти, щоб туди не йшла ваша енергія (на критику себе).

До того ж, варто враховувати, що люди різні за своїм темпераментом.
Є такі, яким комфортно робити багато справ, іноді навіть одночасно.
А є такі, яким комфортно мати невелику кількість "добрих справ " на день.
Одні люди мають більше енергії, інші швидше втомлюються, одні не можуть сидіти на місці, іншим "просто бути" дуже комфортно.

Важливо відчути саме свій темп цього життя.

Можливо ваш власний темп життя не співпадає з навязаними ззовні стереотипами, мовляв "треба швидше, інакше все не всигнеш ".
Але чи потрібне Вам оте їхнє "все"?
Чи ваше воно?

Що хочеться саме Вам?
Коли Ви відчуєте, що є саме ваше, то на це і сили знайдуться.
А на "чуже " мудрий організм , можливо оберігаючи Вас від хибних виборів, і не хоче витрачати сили.

"Я пошла в маму "- позиция жертвы, мол "ничего сделать нельзя ".

Позиция автора своей жизни - принять ответственность за то, что в этих отношениях Вы ВЫБРАЛИ "быть как мама".
Возможно из-за сильного желания сохранить отношения, из-за желания верить в иллюзию, из-за отсутствия опыта, из-за наличия примера мамы и неготовности отстаивать себя или из-за других причин.
Но.
Это не "генетика", а Выбор.

Вам важно разобраться в себе, чтобы в следующий раз Вы смогли быть Собой, выбирать то, что Вам хорошо и оберегать свои чувства от негативных влияние чужих желаний.

Спробуйте відповісти собі на питання- для чого мені стосунки загалом в житті?

Ви описали достатньо поверхневі (зовнішні) якості чоловіка , які Вас привабили на початку стосунків, та достатньо стереотипне мислення "для продовження стосунків треба одружитись".

О от "свобода, довіра, любов, турбота" це вже глибше.
Чи важливі ці якості для Вас в партнері?

"Розвиток "- це тільки одна сторона людини.
Важливо розібратися, що саме Ви в цілому хочете отримати від стосунків, чого, крім "розвитку" не вистачає в партнері.

Доречі, "розвиток " буває не тільки в звичному розумінні.
Мати внутрішню мудрість давати " свободу, довіру, любов, турботу" - це досить глибокі якості, не кожному під силу.

В стосунках важливо дивитись з різних сторін, і аналізувати стосунки з урахуванням мети.
Адже на тему розвитку можна найти коло спілкування і на курсах/семінарах тощо.
А в родині спілкуватись на теми, які цікавляться обох.