Психологічне тестування

У деяких випадках — так. Для деяких людей природним одкровенням стає вчення про темпераменти та тест Айзенка, наприклад. Іншим важливо поглянути на себе збоку та замислитися над своїм характером — у цьому їм може допомогти тест Шмішека на акцентуації характеру. Деяким людям цікаво усвідомити, у яких сферах життя вони беруть на себе відповідальність, а в яких її уникають — їм допоможе розібратися тест «Рівень суб’єктивного контролю». Що ж стосується прагнення людини прибрехати, заповнюючи тести, то низка тестів (той же Айзенк, наприклад, або Міні-мульт, та ще низка інших) містить шкалу брехні, щоб вказати людині на ступінь її чесності з самою собою. А от проективні тести — не думаю, що людина здатна сама адекватно інтерпретувати власне виконання через крайню міру упередженості. Тобто, опитувальники підходять для самостійної роботи з вивчення себе, а проективні тести — ні.

Коли йдеться про стандартний набір методик шкільного психолога — не думаю, що цей вид діагностики може допомогти розкрити проблему розуміння себе. Самоусвідомлення — складний механізм і рідкісний у бутті людини феномен. У кращому випадку тест може задати орієнтири в загальному напрямку руху до самовідчуття, в більшості ж випадків стандартна методика — ніби прикриття прірви взагалі феноменологічного розуміння влаштування людини, підміна розуміння, спроба редукувати живе мислення за допомогою пояснювально-описової техніки, яка трапляється лише в керованому перенесенні.

Вважаю, що безліч популярних і відомих методик, доступних широкому колу людей, навряд чи стануть дієвим інструментом у процесі пізнання себе. Хоча сам факт звернення до таких тестів може свідчити про те, що в людини з'явилося бажання зазирнути всередину себе, потреба розібратися в чомусь.
Вважаю, що проективні методики насправді є набагато дієвішим методом дослідження, але сама людина навряд чи зможе об'єктивно інтерпретувати результати. Зате в руках фахівця-психолога проективні методи стають безцінним інструментом.

У певній мірі — так. Адже за допомогою тестів можна, наприклад, визначити свій характер і темперамент. Інша справа, що займатися цим мають фахівці. Адже психодіагностика — сфера професійної діяльності психолога.

Допомагає, якщо в людини є прагнення до самопізнання. Просто треба пам'ятати, що тести дають лише загальні характеристики (як гороскопи :), а самопізнання — це індивідуальний і нескінченний процес.

Так, допомагає. Але тести обов'язково мають виконуватися разом із психологом — як процес тестування, так і аналіз результатів. Якщо це умова не виконується, результатам тесту не можна довіряти. Хоча вважаю, що в будь-якому випадку результат тесту — не «діагноз», а лише натяк, який можна підтвердити/спростувати лише в процесі подальшої роботи з людиною.

До психологічного тестування ставлюся з ВЕЛИКОЮ повагою — мабуть, як будь-який учений до методів дослідження улюбленої науки. Для мене тест — це психодіагностична методика, найсправжнісінький науковий метод дослідження психіки людини.
Коли на третьому курсі університету нам почали викладати психодіагностику, ми «вивчили» себе до дірок — вздовж і впоперек. А потім і всіх своїх одногрупників.
А далі я дійшла висновку: психологічний тест у руках непрофесіонала — все одно що медичний довідник у руках гіпохондрика — у своєму внутрішньому світі знайти можна все, але чи наблизить _це_ до розуміння себе — дуже навіть сумнівно.

Для нікого не секрет, що популярні тести з журналів створюються не для вивчення особистості читача, а для його розваги. Вірити їхнім результатам слід лише в тому випадку, якщо вони вам лестять :)

Не варто.

Тести з популярних журналів створюються з метою розваги та проведення дозвілля. Сфера питань, що піднімаються, та точність результатів знаходяться в області «попади пальцем у небо». Тому довіряти їм особливо не варто.

Я б не радила довіряти тестам, опублікованим у популярних журналах. Сумніваюся, що вони проходили перевірку на надійність і валідність. Звичайно, заради розваги можна відповісти на запитання, але серйозно ставитися до результатів не варто.
Якщо у вас виникли проблеми, краще звернутися до фахівців.

Тести з журналів будуються за таким принципом. Запитання: «Чи подобаються вам веселі галасливі вечірки?» Результат: «Ви весела, товариська, компанійська людина». То ж судіть самі! :)

Не варто зовсім. Популярні журнали видають для розваги, відповідно, і тести друкують неапробовані.

Перш ніж психологи починають користуватися психодіагностичними методиками, спочатку тести тестують — так-так! Вони проходять випробування на відповідність своїх цілей отриманим результатам, на точність, на коректність формулювань і на багато чого ще. Тільки після того, як тест витримав усі перевірки, він може використовуватися в роботі психолога з повною відповідальністю.
Популярні тести з серії «пізнай себе» не мають нічого спільного з таким серйозним підходом. З таким же успіхом можна прочитати популярний гороскоп у тій же газеті — я впевнена, що точність буде такою ж «точною».

За деякими методиками це неможливо — наприклад, клінічний тест Векслера застосовується лише за точного дотримання процедури експерименту. Інші ж доступні в комп’ютерному варіанті, і ними можна користуватися — наприклад, тест Амтхауера. І водночас потрібно пам’ятати, що живий психолог, проводячи тест, звертає увагу на реакції випробуваного, його стиль роботи та все, що з ним відбувається, чого неможливо досягти під час самостійного тестування, як паперового, так і комп’ютерного.

Спершу необхідно відповісти на питання — «навіщо».

Самостійно визначити свій IQ буде складно, оскільки неспеціалісту буде досить непросто дотриматися процедури, усунути всі суб'єктивні фактори, дотримуватися всіх часових вимог тощо. Хоча якщо вдасться знайти якісний комп'ютерний варіант тесту на IQ — тоді цілком можливо, хоча б як хорошу гімнастику для розуму.

Так, існують тести інтелекту, які не вимагають спеціальних знань і навичок для визначення рівня загальних розумових здібностей. Такі, як тест Д. Векслера, ТСІ (тест структури інтелекту Амтхауера), Прогресивні матриці Равена.
При цьому важливо зауважити, що всі інтелектуальні тести вимірюють лише деякі особливості мисленнєвої діяльності людини. І, в цілому, не є показниками інтелектуальних здібностей!

Чим частіше ви будете проходити тести на IQ, тим вищим і вищим буде результат. Перевірено! Це пояснюється тим, що регулярно виконуючи завдання тестів, ви розвиваєте логічне мислення. І з кожним разом на виконання завдань вам потрібно менше часу та розумових зусиль :) Відповідно рівень IQ буде зростати!

Можна спробувати, але за умови дотримання всіх умов психодіагностики. Ось тільки з кожним разом рівень IQ буде підвищуватися ;)

Коефіцієнт інтелекту — IQ — величина неоднозначна. Про багато тестів, які досліджують IQ, написано, що вони орієнтовані, наприклад, на дослідження логічного мислення або рівня начитаності. Тобто такі тести часто однобоко розглядають явище інтелекту і, відповідно, вимірюють інтелект лише з одного боку.
У той час, як це багатогранне поняття. Зокрема, старі класичні тести — Айзенка і Равена — зовсім не зачіпають вербальний інтелект, який, як показують останні дослідження сучасного життя, відіграє ключову роль у успішності людини.
Думаю, коефіцієнт інтелекту, як і багато іншого, неможливо об’єктивно оцінити у себе самого (навіть дуже хороший лікар навряд чи зможе повноцінно об’єктивно себе продіагностувати). Але крім цього, вважаю, що це займає занадто багато часу для отриманого результату.