Сімейний психолог — хто це та коли до нього звертатися?

Це психолог-консультант або психотерапевт, який має достатній досвід і розглядає сім'ю чи пару як єдиний організм із властивими лише їй особливими динамічними процесами, відмінними від індивідуальних.

Сімейний психолог — це той, хто може зрозуміти сім'ю зсередини, зрозуміти кожну сторону та допомагає знайти взаєморозуміння, у якому кожна зі сторін буде почута.

Сімейний психолог — це психолог, який спеціалізується на роботі з сім’ями. Зазвичай ця людина проходить спеціалізацію з роботи з сім’ями. Цей психолог бачить сім’ю як єдину систему, і якщо сім’я готова працювати над хвилюючими питаннями, він готовий підтримати її в цьому та спрямувати в потрібне русло.

Сімейний психолог — це психолог, який консультує сімейні пари (чоловік-жінка або одностатеві пари) або проводить багатосімейні консультації (включаючи пару, дітей, бабусь, тіток тощо). Сімейний психолог допоможе розібратися в причинах проблем у сімейній системі, надасть необхідну інформацію. Подальша робота — це знаходження рішень проблемних ситуацій, до яких приходить сім’я на основі спільної психологічної роботи з психологом.

Спеціаліст, який допомагає сім'ї вирішувати складні питання.

Сімейний психолог — це фахівець, який працює зі всією сім’єю. Він розглядає сім’ю системно й комплексно, а досягнення результату роботи здійснюється через зміни стосунків у родині. Таким чином можна швидко досягти результату у роботі з носієм симптому сім’ї (зазвичай це діти).

Психолог, який працює з міжособистісними стосунками в сім'ї.

Это специалист-практик, который знает, что такое «Семья», и понимает, что может сделать вместе с семьёй, которая приходит к нему. Также можно сказать, что если психолог семейный, то у него есть своя семья :-) ...и, возможно, он в своей семье даёт отпор себе и близким (обязательно — НЕИДЕАЛЬНО).

Фахівець, увага якого зосереджена на способі комунікації в парі. Сімейного психолога часто порівнюють із «перекладачем» у стосунках.

Семейный психолог — это психолог, работа которого направлена на изменение межличностных отношений и устранение эмоциональных нарушений в семье.

Коли сімейні конфлікти стають стереотипними, емоційний фон сім'ї переважно негативно забарвлений. Для тих, хто лише починає сімейне життя, буде корисним кілька консультацій.

У тих випадках, коли немає взаєморозуміння, порушений контакт між партнерами і немає емоційної близькості в стосунках.

Звертатися до сімейного психолога за допомогою варто тоді, коли члени сім’ї не можуть домовитися, коли зникає інтерес у партнерів один до одного, коли «опускаються руки» і не вистачає сил працювати над тим, щоб зберегти цю сім’ю, та інше.
До речі, сім’я може бути не лише сімейною парою, а й батьками та дітьми; це можуть бути всі люди, які належать до системи, у якій виникають «сімейні питання» (батьки й діти, бабусі й онуки, тещі й зяті тощо). Тобто цілком нормально, якщо на терапію прийдуть мати та дочка або син та батько — у цьому випадку теж працює сімейний психолог.

- Конфліктні ситуації;
- Часті повторювані сварки;
- Коли члени сім’ї відчувають себе некомфортно поруч один з одним;
- Кризові періоди в сімейній парі;
- «Притирання» один до одного в молодих парах.

Коли в парі є готовність розглядати проблему разом і шукати спільне рішення.

Кожна сім’я стикається з труднощами й проблемами, але є родини, які мають можливість адаптуватися, змінювати сімейну систему стосунків і підлаштовуватися, а є ті, в кого цього ресурсу немає. Тому говорити про універсальні випадки звернення сім’ї до психолога складно. Для сім’ї важливо прийти до психолога, якщо в ній є «поганий» член родини. Якщо всі переживання й проблеми сім’ї пов’язані лише з поведінкою одного члена сім’ї. Якщо знизилася якість спілкування, сім’я практично не проводить час разом. Якщо відсутні інтимні стосунки між подружжям і члени сім’ї перестали з’ясовувати стосунки та сваритися.

Конфлікти, неможливість знайти спільне рішення проблеми.

Не стоит обращаться к семейному психологу, если вы не верите в силу и большие ресурсы семьи по сравнению с индивидуальной работой. Во всех остальных случаях, когда нужна помощь специалиста, стоит, я думаю.

Коли члени родини не можуть почути і зрозуміти одне одного, виникає багато напруження та болю; для вирішення цих питань звертаються до сімейного психолога.

Когда необходимо выявить и прояснить источники семейного конфликта и ликвидировать его с помощью эмоциональной регуляции каждого члена семьи, вовлечённого в конфликт.

Пол сімейного психолога не має значення. Згода обох, на мою думку, обов'язкова, і добре, якщо вони однаково знайомі або однаково не знайомі з сімейним психологом. Тобто максимальна неупередженість.

Вибір психолога відбувається в кожного по-своєму, як і вибір будь-якого іншого психолога, наприклад для індивідуальної терапії. Пол фахівця не важливий. Обов’язково вибір психолога має бути схвалений обома подружжями, оскільки кожен з них має рівне право на вибір і однаково бере участь у процесі.

Обирати сімейного психолога можна так само, як і звичайного. Найкраще, якщо це буде людина, яка вам приємна (можете придивитися до фотографії в профілі, почитати статті), також важливо, щоб у цієї людини було відповідне освіта, підтвердження кваліфікації; так само дуже бажано, щоб цей фахівець працював під супервізією, і обов’язково, щоб у нього були години власної особистої терапії, адже без цього фахівець не може повноцінно працювати (опрацювання власного життєвого досвіду життєво необхідне для якісної роботи та можливості розуміти клієнта); ну і можна орієнтуватися на досвід роботи фахівця. Запитання про це можна задавати без сорому, і хороший фахівець обов’язково на них відповість :).
Також часто буває, що з сім’ями працюють двоє психологів, частіше за все — чоловік і жінка.
І так, дуже бажано, щоб кандидатуру терапевта затвердили всі учасники дії.

Так само, як і психолога для індивідуальних консультацій:
- ознайомитися з особистістю психолога;
- дізнатися, в якому підході працює психолог, і бажано зрозуміти, чи підходить цей підхід вам;
- приходити на перші консультації і далі вирішувати: чи підходить вам цей фахівець чи ні.

Як правило, вибирає психолога один із подружжя, виходячи зі сформованого образу психолога, відгуків, фотографій та умов роботи. Оскільки сімейний психолог працює з парою, варто звернути увагу на те, як психолог працює саме з парою, а не з одним із подружжя.
Важливо, щоб кандидатуру затвердили обидва подружжя.

Так, звичайно, важливо. Пол психолога зазвичай не має значення у сімейному консультуванні.

Пол психолога не має значення. Обидва партнери мають довіряти психологу.

Выбирать лучше кому-то одному. Это дополнительное преимущество и возможность для того, чтобы всё-таки прийти на встречу. Пол имеет очень важное значение. Это становится очевидным в процессе работы. Ни в коем случае не нужно единогласное утверждение. Может быть, даже это противопоказано. Таково моё субъективное мнение. Как показывает практика, в другом случае шансы на семейную встречу минимальны...

Психолога обирають, спираючись на внутрішнє відчуття, з ним ви маєте відчувати безпеку і довіру. Обоє подружжя психолог має бути симпатичним. Стать фахівця принципового значення не має.

Симпатия, интуиция, рекомендации знакомых. Пол не имеет значения. «Утвердить кандидатуру» можно, если муж и жена готовы к обсуждению семейных проблем.

Так.

Так.

Да, обязательно. Есть исключения, но чем их меньше — тем лучше :).

Щодо парної консультації:
Якщо є проблема, яку визнають обидва партнери — приходити вдвох. Якщо приходить один — це вже не сімейна, а індивідуальна консультація.

Щодо багатосімейної консультації:
Якщо є проблема, у якій замішано багато людей (бабусі, діти тощо) — приходити бажано всім разом.

Для першої зустрічі може прийти один із подружжя. Для спільної роботи — пара.

Можна приходити всією сім'єю. У будь-якому разі індивідуальна робота буде пов'язана з індивідуальним запитом, проте якщо є бажання вирішити питання у сім'ї, звичайно, важливо прийти всією сім'єю.

Так.

Нет. Ещё лучше втроём. Бывают случаи, когда нужна явка гораздо большего количества людей. Ведь семья — это не только пара.

Бажано приходити вдвох, тоді психолог може прямо на сесії бачити, як розгортаються стосунки в парі, де виникає труднощі тощо. Але якщо це неможливо, то приходить той, кому важливіше.

Возможны два варианта: на консультацию приходит супружеская пара или один из них. Часто наблюдается первичное обращение одного члена семьи, а затем подключается другой. Консультация с супружеской парой имеет свои преимущества, более эффективна. Есть ещё один вариант: психолог предлагает распределение встреч с партнёрами.

Індивідуальні запити формуються у сімейні, виробляється вміння чути потреби та емоції свої та інших членів сім'ї, знаходити якомога більше різних варіантів вирішення конфліктів.

На консультації сім'я приходить з певним запитом. Терапевт слухає цей запит, слухає кожного з подружжя, допомагає зрозуміти одне одного та знайти взаєморозуміння й компромісне рішення конфлікту.

Вы приходите, садитесь. Психолог или психологи спрашивают вас о вашем запросе — с чем вы пришли. Далее вы рассказываете о ситуации, терапевт слушает и в процессе беседы задаёт уточняющие вопросы, которые помогают разобраться в вашей проблеме, или предлагает упражнения для её прояснения. Также психолог может выступить «переводчиком» в разговоре между участниками.

Сім’я приходить, озвучує свою проблему. Психолог задає уточнюючі запитання, розбирається у запиті більш детально. Пропонує психологічні техніки для більш продуктивної роботи.
Психолог надає сім’ї психологічну інформацію, яка стосується їхнього запиту.
Далі, за допомогою психолога, сім’я приходить до необхідного рішення.
Можливо, психолог пропонує вправи поза кабінетом. Можливо, дає домашнє завдання (це вже залежить від роботи самого психолога).

На першому етапі — збір фактів і описів ситуації від обох подружжя. Розгляд можливих варіантів роботи.
На другому етапі — робота з загальною проблемою. Розгляд того, як проблему сприймає кожен із подружжя, яке відбувається вплив і чим це зумовлено.
На третьому етапі — пошук можливих рішень, зокрема вплив на інших членів сім'ї.

Спочатку сімейний психолог проводить попереднє інтерв'ю, після чого сім'я приходить на консультацію, де кожен із її членів має можливість висловитися та бути почутим. Існує певна стратегія сімейної консультації, метою якої є опрацювання стосунків між членами сім'ї.

Визначення структури конфлікту, способів взаємодії між партнерами, усвідомлення того, що партнери роблять і не роблять для гармонізації стосунків, визначення мети терапії. Робота над виявленими труднощами у модальності психотерапевта.

По-разному. Начало, как правило, с вопроса, что привело и что тревожит. А дальше — наблюдение за тем, что делает семья, внимание к трудностям и сильным сторонам, внимание к взаимодействию между собой, вопросы-ответы, споры, согласование правил и так далее... В завершение — подведение итогов и прощание. При необходимости — назначение ещё встречи. Семейная работа может длиться дольше времени одна встреча, но количество встреч, как правило, меньше.

Кожен із пари розповідає своє бачення проблеми в стосунках, чого йому не вистачає, які очікування є тощо. Психолог, як незалежний спеціаліст, не приймає чийсь бік, він відзеркалює та, ставлячи запитання, звертає увагу на те, що відбувається між подружжям, висвітлюючи невидиме раніше.

Когда приходит семейная пара, психолог берёт на себя определённые обязанности: не вступать в коалицию ни с кем из них; не встречаться с одним тайно от другого,..

Так.

Так, як правило, у два або три рази дорожче за індивідуальну терапію.

В 99% случаев консультация пары длится дольше и стоит значительно дороже.

Часто — так, дорожче, оскільки вимагає від психолога більших ресурсів.

Так

Зазвичай, так

Так

Относительно. Одна консультация может быть дороже, но не обязательно. Это вопрос к отдельному специалисту, на мой взгляд. Если психолог берёт, скажем, 1000 грн за час, то семейная встреча продолжительностью 3 часа стоит 3000 грн, а три таких встречи — 9000 грн. А если психолог работает с парой 1 час за одну консультацию, то посчитать не сложно)) Для сравнения средняя краткосрочная индивидуальная психологическая терапия может длиться в среднем 10 встреч по 1 часу. Есть разные подходы к этому у разных специалистов, и кто-то за работу с семьёй берёт большую оплату, а кто-то имеет стабильную цифру за час.

Консультація пари вимагає більше зусиль і уваги психолога, тому коштує дорожче індивідуальної.

Семейная консультация требует от психолога больше сил, энергии и опыта, поэтому должна быть дороже.