Тривожність як риса характеру

Тривожність - це не просто тривога через конкретну або уявну загрозу. Тривожність - це хронічний стан тривоги без зрозумілих причин, постійна готовність до реакції, незалежно від того, що відбувається в реальності. На рівні свідомості людина розуміє, що причин немає, але в глибших шарах психіки на рівні емоцій в неї збереглася пам'ять, слід про пережиту небезпеку.

Звідки ця пам'ять? Тривожність як риса характеру закладається в ранньому віці. Якщо мама сама була тривожна або не була в змозі з якихось причин створити спокійну, безпечну, надійну, підтримуючу атмосферу навколо дитини, її психіка формує образ світу як неблагополучного, небезпечного. Адаптується до нього і привчається бути весь час напоготові, скануючи світ на потенційні небезпеки.

📍Якщо ви тривожна людина - ваші думки не в реальному житті, а в фантазіях.
Ви проводите багато часу в своїй голові, а там - постійний потік різних думок, який важко контролювати, в тому числі нав'язливі думки. Тривога за все - за дітей і здоров'я, з приводу стосунків, роботи, грошей, свого образу Я, самореалізації і т.п.

📍Якщо ви тривожна людина, ви катастрофізуєте. Негативний фокус дозволяє бачити тільки негативні сценарії  майбутнього.

📍Якщо ви тривожна людина, ви узагальнюєте. Ви "переносите"  негативний розвиток якихось подій із свого минулого на всі наступні. І шукаєте підтвердження того, що і цього разу станеться так само погано. А потім кажете "я так і знала!".

📍Якщо ви тривожна людина, вам, ймовірно, притаманні ці переконання, які, власне, і не дають з неї вийти:

1️⃣ Якщо я тривожусь, я - хороша (-ий).

«Якщо я тривожусь за свою дитину - я хороша за мати!. Хороша мати завжди переживає за своїх дітей, де вони, з ким".

Тут треба усвідомлювати відмінності між думками і діями Ви можете думати, що занепокоєння свідчить про турботу та небайдужість.  Але турбота і відповідальність проявляється в діях. Відповідальна людина - це не та, що обов'язково метушиться і тривожиться, а та, на яку можна покластися.

2️⃣ Якщо я тривожусь, я ефективніше вирішую проблему.
"Коли я активний, я зможу прокрутити в голові більше варіантів. У спокійному стані я буду розслабленим і зроблю набагато менше в напрямку вирішення проблеми".

Насправді, метушня й хвилювання не допомогають у вирішенні проблем.
Проблеми вирішуються діями, саме вони призводять до успіху, а не прокручування в голові можливих жахливих сценаріїв.

3️⃣ Якщо я багато разів уявлю варіанти розвитку ситуації зазделегідь, то буду готовий до самого найгіршого і не буду сильно  переживати, коли це станеться.

В дійсності же виходить навіть подвійне переживання за подію: переживання до і після. По факту, коли щось трапляється, починаються нові переживання. А оскільки
те погане, що викликало занепокоєння, трапляється далеко не завжди, то і всі хвилювання виявляються марною тратою часу і сил.

4️⃣ Мої тривожні переживання допоможуть запобігти негативній події. Вам здається, що переживаючи і ретельно все продумуючи, вона контролює ситуацію і може підготуватися до найгіршого.
Насправді, тривога не готує людину до майбутнього, вона краде у неї теперишнє. Бажання запобігти негативу в майбутньому призводить до настання негативу зараз – до тривоги.

Отже,
ці переконання тільки закріплюють вашу тривогу. Віднесіться до них критично,  поставте під сумнів. І тоді ви зможете спостерігати себе в тривозі, не уникаючи її і пробувати зрозуміти її сигнали.

А ТЕПЕР НАЙГОЛОВНІШЕ: Тривога - це послання вашої психіки, що якісь ваші потреби незадоволені. Сигнал, що в вашому житті щось для вас не ОК. І це "закривається" тривогою. Щоб розпізнати ці сигнали одних технік по зменшенню тривогу недостатньо. Вони працюють тільки на рівні поведінки. Розібратися з процесами, які відбуваються в глибших шарах психіки, можливо тільки із спеціалістом. Я спеціалізуюся на тривожних станах і допомогла вже багатьом клієнтам.
Запрошую і вас на консультацію🌱