Дуже багато психологічних проблем

Здравствуйте. Похоже, ваша психика сейчас перегружена, потому что внутри очень много всего- схем, защит, реакций, внутренних голосов. И похоже, что вы сами как будто убегаете от своих эмоций, защищаетесь от них и от жизни.
Когда вы пытаетесь отслеживать всё сразу (а это невозможно даже для терапевта), внимание рассеивается, и появляется ощущение, что вы не справляетесь ни с чем.
Сейчас важнее не глубина, а упрощение.
Каждое утро строчите короткий дневник -что я сейчас чувствую, что происходит в теле, что я хочу , могу ли чтото сделать капельку лучше.
Не разбирайте всю систему сразу, а пробуйте возвращать себя в "здесь и сейчас".
И постепенно из этого хаоса начнёт проявляться порядок.

Вітаю! Дуже добре, що ви шукаєте вихід і оптимальну для вас схему саморегуляції. Ви питаєте "що робити зараз?". Тут я погоджуюся з колегою. Буде не зовсім коректно сказати - о, зробіть оце і буде супер ). Коли є багаторічний травмуючий досвід і до цього складнощі теперішнього часу - важливо навчитись саморегуляції "тут і зараз". Тобто якщо зараз ви переживаєте, до прикладу, тривожність - то розбиратися з нею. Що стало чинником - що провокує додатково - чи воно справді так - і чим можна зарадити. Якщо ви можете триматись за цінності, інтереси (особисті чи загальнолюдські) - це може трохи втримати від розпорошення психічних сил. Завдяки чому ви до цього трималися в важкі моменти? Що це було?

Доброго дня Reina.
Те, що Ви так детально вже змогли систематизувати свої внутрішні проблеми - це чудово.
Але у мене складається враження, що Ви застрягаєте на окремих деталях, намагаючись з ними розібратися. Тоді як в першу чергу потрібно розбиратися з формуванням внутрішнього світогляду та виявленням "коріння" самих проблем. Бо те, як Ви описуєте свій стан, дуже схоже на боротьбу з гідрою: "відрубається одна "голова", а на її місці з'являється дві нові.
Чому? Тому що всі нові проблеми - це, як правило, лише продовженням застарілих, тільки проявлених в нових життєвих сценаріях. Окрім того, відслідковувати позиції та сценарії - це чудово, бо є ознакою свідомого сприйняття себе, як зрілої особистості, але... До тих пір, поки не буде вибудована цілісна картина оточуючого світу, поки не з'явиться чітке усвідомлення того, що нічого просто так в житті не відбувається і що кожна подія з народження та люди, які оточують - це все необхідні умови для саморозвитку...
До тих пір не буде внутрішнього прийняття того, що вже сталося. Що неминуче буде змушувати Вас постійно сприймати оточуючий світ як ворожий, а отже, перебувати у стані напруги та захисту. Що, у свою чергу, не лише не допомагає впоратися із застарілими травмами, а, на превеликий жаль, множить нові і нові проблеми. Що, власне, Ви відчуваєте і самі.
Тобто, Ви дуже сильно розпорошуєте свої сили, зосереджуючись на внутрішніх проблемах. І, таким чином, застрягаєте на минулому, що змушує Вас "буксувати" на одному місці. Тоді як, набагато кращий варіант - спробувати навчити себе насолоджуватися миттєвостями життя "тут і зараз" не завдяки тому, що все безхмарно та безпроблемно, а тому, що Ви сприймаєте себе, свої почуття та свої внутрішні проблеми як частину єдиного процесу. Єдиного процесу, який працює на Вас, Ваше вдосконалення та збільшення любові, в тому числі, до Вас.

Edited by author 28.05.2026 05:35

Вітаю, Reina!

Я з аб'юзивної родини, тому в мене дуже багато психологічних проблем.

Хочу зазначити, що зв'язок безперечно існує. Однак теперішній спосіб розв'язання ТИХ проблем, вважаю, потребує корегування(!), адже, схоже, що Ви намагаєтесь рухатись шляхом інтелектуалізації та розумового перевантаження психіки. Пробуєте "полагодити" все й одразу через купу теорій (схеми, драйвери, архетипи), а це в результаті - лише посилює внутрішній хаос і виснажує позицію Дорослого Спостерігача.

Що в такому разі спадає на думку? Перестати штурмувати гору знаннями. Перейти від аналізу "Чому я так поводжуся?" до турботи "Як мені зараз повернути собі почуття безпеки в тілі?". Скоротити терапевтичний фокус до однієї конкретної зони хоча б на 2- 3 тижні(!)
Застосуйте критерій вибору - те, що найбільше псує якість життя прямо зараз (наприклад, критика до себе або страх відкинутості). Домовтесь з собою: "Зараз я працюю лише зі схемою ... (або Жорстоких стандартів). Всі інші схеми я бачу, фіксую, але дозволяю їм просто бути, я не змінюю їх зараз". Це зніме напругу від безпорадності.

І, звичайно, турбуйтесь по-справжньому про себе. Виходьте з голови в тіло. Робіть вправи на дихання 4-7-8, техніка заземлення 5-4-3-2-1, прогресивна м'язова релаксація та інші. Торкайтесь реальності - природа, музика, кіно, прогулянки, доступні фізичні вправи і заняття для рук, що мають сенс та приносять бодай маленьке задоволення.
Розкажіть, як проходить Ваш звичайний день?
Чим Ви займаєтесь?
Хто поруч з Вами?

Самотужки виходити з аб'юзивного бекграунду дуже важко, тому потрібне безпечне терапевтичне середовище, яке можете отримати у групах психологічної підтримки, від психологів соціальних та волонтерських проектів.

Edited by author 28.05.2026 07:27

И ещё рекомендую посмотреть фильм Good Will Hunting( хороший Уил Хантинг). Очень показательный с точки зрения психики и защит.
Весь фильм герой как будто интеллектуализирует свои чувства Но есть сильная сцена, где психотерапевт Шон много раз повторяет Уиллу: Ты не виноват.
Сначала Уилл злится. А потом защита рушится, и наружу выходит вся накопленная боль детства. Это момент настоящего катарсиса, когда человек впервые перестаёт только анализировать себя и разрешает себе чувствовать. И именно после этого герой начинает делать уже свой собственный выбор, а не жить только через защиты и сценарии. Вы не виноваты в том что было.

Вітаю
«…..лікувалася у кількох психологів,..»
Це психологи визначили у вас « купу проблем «, чи ви самі цим займаєтесь ?
Хтось з них спрямовував вас до психіатра?
Якщо, да- чи маєте діагноз або вам призначили лікування ( можете писати шифр хвороби)


«Будь-ласка, порадьте, що робити.»
1. Психіатр ( безкоштовно)
2. Психотерапевт