Про 1-е вересня, нам в підтримку!

Хочу поділитись з вами своїми думками про підтримку нас, батьків, педагогів і, звичайно, діток перед 1-м вересня
З чого ж почати ?..

Певно, почну з найголовнішого: з нас! Отож, "батьки-звичайно-незвичайні", якщо геть коротко - це такий різновид мам і пап, які мають сміливість дивитись на світ відкритими очима, реально сприймають сьогоднішню шкільну систему, ситуацію в якій ми всі опинились, а ну і так, передусім цінують унікальність своїх чад!
Що для нас 1-е вересня? День початку навчального процесу, який триватиме з перервами до літа. Щоб нам тут легше дихалось, важливо розподіляти все на частинки, щоб як то кажуть "дихання перевести"!
І, так, чим спокійніше і РЕАЛЬНО, а не штучно, ми зможемо сприймати виклики системи: наживо/онлайн, і так і так, дома (...) - тим краще ми виконаємо свою партію! Для цього, ще раз і ще раз: накопичуємо психологічний жирок, як ведмідь перед сплячкою! Турбуємося де, як і коли ми отримуємо заряд хорошої, саме для нас, енергії радості (від корисної їжі до влаштування мамсько-папських еротичних зустрічей, з дорослим варіантом гри в школу)

Педагоги! Складно, напружено, місцями дивно і сильно не досконало, за рахунок самої системи, що намагається постійно апгрейдитись, дітей в перенапрузі (вже, ще до...), а ще й батьків, інколи занадто різних... Те саме: радість, радість і ще раз радість!!! Що, де, як і коли: облаштовуємо собі паузи, емоційне перезавантаження, відпочинок і поновлення сил .

Діти! Їм співчуваю більше за всіх. Адже дорослі, якщо звісно хочуть цього, знають, вміють і дозволяють собі безліч форм підтримки, у дітей лише ми - дорослі (ну ще родичі (якщо повезло), друзі, книги, інтернет...) Чим тут ми можемо зарадити:

• (повторюсь) дати адекватних і свідомих батьків!
• свідомий і підтримуючий захист інколи від нас самих, інколи від надмірного тиску шкільної системи чи пасивної/активної агресії вчителя (-ів)! Під адекватною підтримкою я розумію не крик, істерику, кляузи, розборки, побої, а бережні розмови з залученням до групи підтримки педагога та психолога! І - так, нажаль, в багатьох закладах може зустрітись вигорівший, місцями неадекватний і емоційно-нестабільний учитель, або учителі, це наша реальність При цьому, теплих, чуйних, глибоко-підтримуючих Вчителів - набагато більше!
• побачити кожну дитину і підтримати її в ресурсних для неї речах! (Ні - не заставляти її ходити на дзюдо, якщо вона ридає і ламає собі ноги вже 2-й рік; Ні - не купляти їй правильні шкільні речі сірого кольору - бо "так нада"; Ні - не "терпи, буває і гірше, забудь, викинь з голови, ну і що, тобі здається"... Бо зламається ваше чадо на пів-дороги, в самий напружений ДЛЯ ВАС особисто момент!!!
  Так, запитати: "Чим я можу тебе підтримати?" Гурток малювання - так; басейн - так; наклейки в зошити з улюбленими героями - так; скетчбук - так!.. Не має ресурсів? Нічого, створюємо сімейний фонд чи коробочку "На щастя і радість" і по можливості збираємо "дєнєжку"

Все у нас вийде!
З побажаннями бережності до себе та ясного розуміння "як робити нашим дітям достатньо-хороших" (живих та небездоганних ) батьків , Альона Головіна

Опубликовано 2020-08-26 в 02:42