"Це особисте". Секрети та стосунки

У родині, у дружбі тощо завжди існують як спільні цілі та завдання, так і індивідуальні. Говорити про особисте — означає залучати партнерів, тобто хтось уже має вирішувати твою задачу разом із тобою. Скажімо, прийняття рішення. Чоловік має, як чоловік, прийняти рішення, яке вплине на долю родини. При цьому його охоплюють страхи, з якими він бореться, але ще не подолав остаточно. Якщо він почне ділитися цим із дружиною, він буде її навантажувати своїми «проблемами». І таким чином відволікати дружину від її завдань. Але можуть бути й варіанти. Скажімо, чоловік дійсно не може впоратися. Але хоче. Тоді краще «відволікти» дружину та закликати на допомогу. Адже мета спільна.

Тут, звичайно, спочатку потрібно розібратися, що розуміти під секретом. Якщо це навмисне приховування важливої інформації, то так, секретів бути не повинно. Важливою я маю на увазі ту, від якої залежать стосунки.

Наприклад, коли на початку один із партнерів приховує від іншого, що він наркоман у завязці. Тоді другий партнер не може прийняти чіткого рішення, чи готовий він до стосунків, оскільки просто не поінформований.

Якщо ж розуміти під секретом просто якусь частину минулого життя, наприклад мій попередній любовний досвід, то вважаю, що розповідати про це партнеру немає сенсу. Це взагалі безглуздо.

По великому рахунку має бути так, щоб не хотілося щось приховувати або недосказувати. Але водночас не потрібно розповідати ті речі, про які близька людина вас не питає, і ви знаєте, що їй це буде неприємно. Наприклад, чоловікам часто нецікаво знати про попередніх хлопців жінки.

Мені здається, що це залежить від самих людей: різні люди — різні стосунки. Для когось мати секрети приємно, таємничість і закритість посилюють привабливість, створюють інтригу в стосунках. Для когось, можливо, потрібна повна відкритість, прозорість, секрети у таких людей можуть викликати тривогу та занепокоєння. І, звичайно, має значення, у якій саме сфері життя мають бути секрети, а у якій вони неприпустимі. Думаю, для кожної людини та для кожних стосунків це індивідуально.

Ми часто граємо в небезпечні ігри. Одна з таких ігор, на мій суб’єктивний погляд, — «Розкажи мені все-все». Іноді правда, навіть та, яка тяжіє над нами і штовхає вилити душу тому, хто поруч, може завдати болю коханій людині або навіть зруйнувати стосунки. Тому іноді, коли один розповідає іншому «все-все», це може бути звичайним егоїзмом. А є й інший варіант, коли один у парі хоче знати про іншого «все-все», бо йому потрібно повністю контролювати його життя. Він думає, що якщо вони разом, то більше не має бути «я» і «він», а лише одне велике «ми», у якому немає місця особистому часу, особистим справам і особистим таємницям. Це часто буває спробою полегшити страх перед життям, через яке легше йти разом, сховавшись у «ми», ніж одному долати життєві труднощі.

Близькість передбачає щирість, але це не означає, що ви маєте «вивалювати» на близьку людину все, що у вас на душі...
Сам по собі секрет не поганий і не гарний, але якщо він тяжіє над вами, ви постійно згадуєте про те, що чогось не договорили, відчуваєте напругу, страх, тривогу, то секретом неодмінно потрібно поділитися з близькою людиною...

Думаю, слово "повинно" тут не зовсім коректне. Якщо люди близькі, вони довіряють один одному і готові розкритися. Тоді між ними не стоять секрети. І навпаки, якщо немає справжньої близькості, то будуть секрети і страх їх розкрити.

Це залежить від індивідуальних здатностей переносити напругу.

Усе шкідливе, що робиться насильно. Якщо мовчиш тому, що тобі комфортно — чудово, але якщо тебе все розриває зсередини бажання розповісти, але ти мовчиш... Рано чи пізно десь щось трісне від напруги:)

Це шкідливо лише тоді, коли ви постійно про це думаєте.

Іноді буває корисно не ділитися секретом із близькою людиною, іноді шкідливо — це залежить від конкретної ситуації. Будь-яка інформація може принести або шкоду, або користь, або бути нейтральною. Мабуть, варто в кожному випадку зважувати наслідки перед тим, як ділитися або не ділитися якоюсь інформацією з близькими. Є ще один аспект цієї проблеми: трапляється, що інформацією, яку хотілося б тримати в секреті, краще поділитися, щоб вона не дійшла до близької людини від чужих людей і в спотвореному вигляді.

Наші секрети можуть лежати на різних полицях. Є секрети, які лежать у голові, але зовсім не займають місця в емоціях. Секрети з «головної» полиці можуть роками пилятися там, не завдаючи нам шкоди. Однак є секрети, які займають полиці в душі, у наших переживаннях. Секрет обростає почуттям провини, гіркоти чи жалю. І ці почуття, як кислота, роз’їдають наше серце, завдаючи шкоди полицям, на яких лежать. У такій ситуації є лише один вихід: прибрати кислоту з полиці та вилити її в безпечне місце, де вона більше не буде шкодити. Іноді можна поділитися болючим секретом із сторонньою людиною, випадковим попутником або бабусею на лавці. А іноді можна звернутися по допомогу до психолога. Але є секрети, у яких найкраща допомога та підтримка — ваша половинка. Вибір завжди за вами. Пам’ятайте, що ви відповідаєте за своє рішення та його наслідки.

Коли це отруює вашу душу, робить стосунки поверхневими й прохолодними (а якщо ви будете відчувати дискомфорт, то так і буде. Більше того, ви, як і всі люди, будете намагатися втекти від напруги, а отже, і від тієї людини, з якою вона пов’язана...) тримати щось у секреті дуже шкідливо, токсично, це може виливатися у різні психологічні та тілесні симптоми.

Це залежить від обставин. Не кожному можна відкрити свої секрети. Є те, що потрібно приховувати від певних людей. Погано, коли оточуючі лише такі, з ким неможливо бути відвертим. Це свідчить про певні риси людини та її здатність обирати оточення, де немає довіри. Так виникає замкнуте коло проблем. Таке часто трапляється в деструктивних сім'ях, наприклад у сім'ях, де є алкоголік. Для вирішення проблеми важливо мати людей, з якими можна поділитися.

Для довірливих відносин важливі взаєморозуміння, бажання добра партнеру, спільність ідеалів та цілей і спільна діяльність задля досягнення останніх.

Мені здається, важливо вміти безоцінно слухати, тоді інша людина не буде боятися твоїх ярликів, штампів, критики. Вона буде охоче сама ділитися, знаючи, що її приймають такою, якою вона є.

Залежить від того, ким задано питання — чоловіком чи жінкою. Щоб жінка відчувала себе коханою, їй потрібно від чоловіка отримувати увагу, відчувати, що вона єдина, і що її проблеми — це його проблеми.

Щоб чоловік відчував себе коханим, жінка має приймати його таким, яким він є, він має відчувати себе вільним і потрібним жінці.

Це дуже просто і водночас складно. Просто сформулювати і складно виконувати. Щоб сприяти встановленню більш близьких, довірчих стосунків із коханою людиною, потрібно робити те, що зближує та збільшує довіру, і не робити того, що віддаляє та зменшує довіру.

Немає універсального рецепту. Довіряйте собі, і якщо ваша інтуїція кричить, що потрібно поділитися з рідною людиною, діліться. Іноді секрети, розкриті один одному, допомагають зблизитися та покращити стосунки. Але пам’ятайте, що є небезпечні секрети, які краще залишити в минулому.

Бути самим собою і при цьому уважним до іншого.
Намагатися побачити саме його, реального, а не свій образ про нього!
Не згинатися, не жертвувати собою заради стосунків — до добра це не призводить, але й не гратися в «егоцентризм», теж мало хорошого...
Відкрито виражати свої почуття, зізнаватися у своїх бажаннях.
Нести відповідальність за свої вибори і не звинувачувати іншого, але й не звинувачувати себе за його вибори...
Лише у такій єдності чутливості, усвідомленості, творчості, свободи та відповідальності можливі справжні стосунки з іншим...

Не з кожною людиною такі стосунки можливо встановити. Для близьких стосунків кожен учасник має бути готовим зустрітися з самим собою, включно зі своєю внутрішньою болем, і при цьому зберігати контакт з іншим.