Можливо проблема в мені?

Жінка, мама 2-ох дітей. Щаслива? - Ні
Прошу , допоможіть розібратися в собі.
В шлюбі вже 6 років . Далеко не зовсім райдужних років.
Вийшла заміж в 20 років , батьки подарували 1 кімнатну квартиру, щоб ми жили окремо . Проживши 1 рік разом на квартирі, у чоловіка захворів тато і ми змушені були переїхати поближче до його батьків , в село , а так як там проживати немає де , ми почали жити з моїми батьками.( Так як мої батьки і чоловіка живуть неподалік) Я по натурі людина-яка завжди як чоловік каже : багато хочу ,і все зразу . Роботи не боюся ніякої , а він більш лінивий до всього живе сьогоднішнім днем .Так ми живемо вже 3 роки в селі з моїми батьками квартиру почала здавати квартирантам так як грошей на елементарні потреби не вистачало щоб якось звести кінці з кінцями , почала здавати ...Але діти підросли , почали відвідувати садік, я влаштувалася на досить хорошу роботу тут , заробляю в 2, рази більше чим чоловік , сама одягаю всю сім\'ю ,годую крім ще хатні обов\'язки , діти, садік проплатити..Появились власні кошти , які сама дозволила витрати на себе , ( засоби догляду) схудла з 76 кг до 57 кг. Тато чоловіка помер в січні , ніби руки вже не прив\'язані.І на всі пропозиції жити окремо , самостійно від батьків я все уникаю відповіді від нього, і явного бажання від нього немає. Ніби йому так добре. Його абсолютно нічого не хвилює.
Чи можливо Я забагато хочу?
Дайте будь ласка пораду.
Щиро вдячна♥️