Live:
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 8 hours тому: «Ваш стан - класичний приклад того, як наше тіло і психіка пов'язані між собою, і в медицині це називається психосоматичною реакцією або соматоформним проявом стресу. Найімовірніши»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 9 hours тому: «Добрий день. Це може бути пов’язано між собою. Стрес здатен викликати та підтримувати м’язову напругу. А постійний дискомфорт у тілі, своєю чергою, може виснажувати нервову систему»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 9 hours тому: «Вітаю. Деперсоналізація і паніка можуть бути проявами тривожного розладу, і самі по собі ці стани є зворотними. Але якщо це триває вже тривалий час, першим кроком можна звернутися »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Oksana Age: 28

Страх родов. Оттягивание времени. Материнский инстинкт?

Мне 28. Я панически боюсь родов.Мозгом понимаю, что физически переживу: 99,99 как-то справляються и я справлюсь, но боюсь очень боли.
Ребенка хочу. Правда воспринимаю его не как маленького зверюшку для сюсюканья, не свою безусловную собственность, а как человечка которому помогу некоторое время познавать мир,
Тем не менее. Беременность откладываю на потом. Лет 5 наверное уже.
Постоянно прикрываюсь разными проблемами: учеба, работа, сейчас вот проблема с щитовиткой появилась. Врач сказал лучше пролечить - потом беременить. Еще одна заковырка.
Пытаюсь быть откровенной с собой в первую очередь: понимаю что просто прячусь просто за обстоятельствами.
Муж не настаивает категорично. Не прочь ещё 2-3 годика повременить, тем более с обстановкой в стране
Родители же наши "требуют" ребенка немедленно. Мол сколько можно ждать.
А у меня вроде как готовности нет, наверное материнского инстинкта. И с детьми лучше удается ладить более взрослыми от 7-8 лет.
Хотя уверенна, что справлюсь. И морально и материально.
Я понимаю что биологические часы не стоят и надо решаться. Но в даный момент желание не чувствую. Думаю может через 2-3 года. Хотя пару лет назад я говорила что наверное в 27-28 лет. А нет таки.
Оттягиваю дальше. Неужеле страх физической боли может провоцировать настолько откладывание ситуации на потом?
Задавала себе вопрос "Готова ли я никогда не стать мамой?" Мой ответ: "не хотелось бы..." но ужаса если даже никогда не познаю радостей материнства нет.
Егоистично конечно получаеться, от чего и стыдно (пытаюсь быть откровенной)
Решаться ли на рождения ребенка?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.