Як припинити себе постійно критикувати?

Деякі люди настільки хочуть бути правильними та ідеальними, що не можуть пробачити собі помилок. Хтось все життя мучить себе за те, що не надав дітям достатньої уваги. Когось картає сумління, тому що так і не виправдав очікування батьків. Хтось комусь колись зрадив і ніколи в цьому не зізнався.  Але живе з відчуттям провини все життя і руйнує себе зсередини постійною критикою та самозвинуваченням.

Однак бажання завжди все робити правильно і без помилок є викривленим і навіть невротичним. Адже якщо я запитаю вас, чи бачили ви коли-небудь ідеальну людину?  А чи існують ідеальні відносини?  І невже ніхто в житті ніколи ні разу не помилявся?  Що б ви відповіли?

А потім я б запитала: Чи має людина право на другий шанс, навіть якщо одного разу помилилася, але усвідомила свою провину?  А якщо це ваша рідна чи кохана людина: дочка, син, мама, бабуся, брат або чоловік?  Ви б  йому/їй пробачили чи ні?

Гадаю, що так, якщо вам не все одно і ви її/його любите. Справжня любов прощає все.  Адже вона безумовна.  І любимо ми іншу людину не за щось, а всупереч усьому. Так само ми повинні полюбити і себе.

Сучасний світ нав'язує нам неіснуючий образ ідеальних та успішних героїв. Жінка повинна встигати все і навіть більше: бути чудовою дружиною, ідеальною мамою, успішною кар'єристкою і вічно молодою та красивою. А чоловік має працювати 24/7, всім допомагати, бути завжди здоровим, енергійним та успішним. І чим більше він заробляє і чим вища його посада, тим більш він успішний. І кожного разу, коли ми бачимо таких ідеальних людей, відразу впадаємо у відчай і ще більше починаємо себе критикувати. Бо розуміємо, що не відповідаємо тому ідеалу навіть на половину. Та якби ми справді все розуміли, то ніколи б не порівнювали себе з кимось. А лише з собою теперішнім та собою минулим.

Не буває так, що немає ніяких досягнень, звершень чи вчинків, за що б ми не могли себе похвалити та бути задоволені. Вони обов'язково є і їх набагато більше, ніж здається на перший погляд.

Насправді кожна людина зробила в житті достатньо для того, щоб собою пишатися. Про це потрібно пам'ятати завжди, коли хочеться знову себе знецінити.Так, ми не ідеальні і не завжди задоволені своїми вчинками. Не завжди все вдається. Інколи ми шкодуємо про щось, але це - частина нашого життя. І без помилок немає усвідомлення і прагнення до змін.

Головне - припинити себе карати, зробити висновки і йти далі, перегорнувши сторінку. Адже ми всі хочемо лише одного - бути  щасливими. Без відчуття провини чи докорів сумління.

Щастя вам💛

Опубликовано 2021-07-18 в 02:37