Вилікуйся сам! Чому я проти психологічних консультацій через переписки?

В інтернеті ви часто можете зустрітися із представниками скриботерапії. Це так званий різновид консультаційної роботи між якимось спеціалістом і його клієнтом. І все було б нічого, якби цей різновид взаємодії не добрався до психологічної галузі.

Психологи, а іноді персони, які видають себе за психологів демонструють світу, що вони реально допомагають кожному, хто до них звернеться методом переписки із клієнтом. Дуже часто такі психологи, або псевдо-психологи транслюють, що вони працюють за власною авторською методикою роботи.

Взагалі словосполучення від онлайн-психологів "власна авторська методика роботи" варто боятися як вогню. Воно передбачає, що методи роботи даного психолога не є досліджені, не апробовані (випробувані на практиці) та не мають підтверджуваного ефекту.

Все, на що опираються дані психологи, або псевдо-психологи-це завчасно відфільтровані задоволені відгуки клієнтів, які найчастіше не мають жодного уявлення про те як має проходити консультаційний або психотерапевтичний процес.

Тут я підкреслюю тільки власну думку стосовно цього питання, оскільки не зміг знайти відповідних досліджень, які стосуються скриботерапії.

Сам Фрейд колись практикував переписку з деякими своїми клієнтами і відзначав позитивну динаміку змін у останніх. Проте тут варто зазначити, що під поняттям "позитивна динаміка" може бути заховано багато туманних трактувань. Та й швидше за все Фрейд проводив переписку із тими клієнтами, з якими він працював раніше, а переписка, в такому випадку, могла виступати способом закріплення отриманого ефекту.

Я підкреслюю, що не маю ніяких негативних уявлень стосовно консультацій через переписки у будь-яких галузях, окрім психології і в деяких випадках-медицини. Це галузі, в яких фізичне або психічне здоров'я клієнта чи пацієнта може зазнати неочікуваних змін.

Психологічна консультація через переписки можлива тільки з тими клієнтами, хто вміє працювати зі своїми станами, керувати власними емоціями, бути здатними до спостереження, самоспостереження і т.д.

Тобто загалом цілі консультаційної роботи вже повинні бути досягнені завчасно і відповідно сенсу у такої психоконсультаційної роботи може і не бути. Те усвідомлення, до якого може дійти клієнт могло уже давно висіти в його голові, а підтвердження власної думки у клієнта створює ілюзію професійності психолога по переписці.

На мою глибоко суб'єктивну думку (підкреслюю, що я не знайшов досліджень, які би підтверджували ефективность скриботерапії у психологічній консультації) у випадку звичайного клієнта така переписка не буде ефективна в плані якісних змін та нових усвідомлень.

В крайньому вона носитиме короткотривалий психотерапевтичний ефект. Такий самий ефект можна досягнути, наприклад, за переглядом емоційного фільму чи споживанням відерка морозива.

Консультації психологів через переписки, особливо неапробованими та не досліджуваними авторськими методиками, для мене носять непрофесійний характер, оскільки є реальні напрямки роботи, представлені в психологічних школах гештальту, клієнт-центрованої терапії, психоаналізу, когнітивно-поведінкової і т.д. Як ви думаєте чи є там методи переписки клієнта із психологом?

Консультації через переписки можуть проводитися в різних сферах, але в сфері психології це як мінімум небезпечно.
Якщо ви психолог і працюєте з клієнтом, то  ви постійно намагаєтесь моніторити його стан. Психолог питає клієнта :"Що з вами зараз відбувається?" "Що це для вас означає?", помічає зміни в його емоціях, відчуває його стан, моніторить свій стан, сформований його станом.

В переписці ж відбувається обмін знаками, а для хорошої роботи цього як правило недостатньо. Замість взаємодії людина-людина відбувається взаємодія текст-текст.

Мало того, що під час звичайної зустрічі клієнт ховає власні стани за певними нейтральними словами і психологу, час від часу доводиться їх відкопувати як шахтарю під землею, так під час консультаційної переписки клієнту надається час для підбирання слова, його відшліфовування і майстерного маскування під істинні прагнення, потреби та стани.

Що ж, можливо існують екстрасенси, які можуть розпізнати клієнта за його знаками, проте я таких екстрасенсів ще не зустрічав. Наостанок розповім вам про модель взаємодії людини з інформацією, якій часто навчають журналістів.

• 1-й етап-власне сама інформація або подія (в нашому випадку-психологічна онлайн-консультація);
• 2-й етап-те, як журналіст хоче висвітлити цю подію (в нашому випадку-бажання психолога-консультанта дати якесь усвідомлення клієнту);
• 3-й етап-те, що журналіст говорить (в нашому випадку-текст, набраний психологом, або псевдо-психологом)
• 4-й етап-як, де і коли людина бачить інформацію (в нашому випадку текст, який прийшов їй на екран)
• 5-й етап-як людина трактує собі інформацію, яку вона отримала (тут без коментарів).

Опубликовано 2020-05-28 в 08:39