Пости в соцмережах як прояв ексгібіціонізму

Сьогодні поговоримо про дуже серйозну тему, яка часто зустрічається із суспільною байдужістю та потребує певної інформативності, оскільки про такі теми прийнято не говорити. Неповнолітніх прошу утриматися від прочитання даного тексту.

Ексгібіціонізм-це різновид відхиленої від норми сексуальної поведінки, під час якої індивід демонструє статеві органи незнайомим людям, іноді в публічних місцях та зазвичай за межами сексуальної ситуації.

Є три основні причини, які виділяють вчені для пояснення причин виникнення таких бажань у ексгібіціоніста: 1) органічне пошкодження мозку; 2) психічний розлад; 3) неадекватний сексуальний досвід в дитячому віці.

Ексгібіціоніст в переважній більшості випадків не потребує сексуального зближення зі своєю жертвою. Задоволення він отримує від демонстрації власних геніталій, розраховуючи на відповідну реакцію жертви (сором, страх, здивування), які посилюють його збудження.

В деяких випадках нападник супроводжує свою демонстрацію процесом самозадоволення, що може створити жахливу психологічну травму для жертви, яка з ним зустрілася.

В результаті такої травми жертва ексгібіціоніста може сформувати в собі страх до тієї статі, представником якої є нападник, або ж статевих ознак цієї статі, що в майбутньому заважає соціалізуватись жертві та знайти собі пару для життя.

Страх може відкидуватись в несвідоме, а також обростати численними захисними механізмами, покликаними відмежувати людину від психотравмуючого досвіду. Саме тому ситуація такого контакту може бути забута, проте як наслідок поведінка жертви буде спрямована на уникнення контакту із представниками певної статі.

Ексгібіціоністами можуть бути як чоловіки так і жінки, проте до жіночих проявів ексгібіціонізму в суспільства виникло більш толерантніше ставлення, ніж до чоловічих. Варто зауважити, що жертвами таких нападів часто стають діти з нестабільною психікою, які не можуть розмежувати межі допустимої та недопустимої поведінки, особливо в невідомій для них сексуальній сфері.

Це дуже серйозна проблема, яка потребує суспільного розголосу, оскільки психологічні травми заподіяні такими нападами можуть супроводжувати людину протягом всього життя. Варто пам'ятати, що ексгібіціонізм-це класифіковане захворювання, яке потребує втручання лікарів та психотерапевтів.

Чи можна вважати деякі пости в соцмережах як прояв ексгібіціонізму? В прямому значенні швидше ні. Проте це відкрите питання і відповідь на нього, на мою думку, залежить від цілей, які переслідує людина. Для ексгібіціоніста ціль - отримання задоволення від демонстрації, а також від відповідної реакції жертви.

Звісно подібного роду матеріали в соціальних мережах модеруються та видаляються по мірі виявлення. Проте часто зустрічаються прояви (несправжнього) псевдо-ексгібіціонізму. Він ніяк не пов'язаний із відхиленнями у психіці чи роботі мозку. Це швидше хуліганство, або протест проти суспільних норм. Проте наслідки і псевдо-ексгібіціонізму можуть бути жахливими для психіки інших людей.

В переносному значенні термін ексгібіціонізм вживають для опису надмірної відвертості однієї людини перед іншими. В такому переносному значенні ексгібіціонізм в соціальних мережах не те що має місце, він зведений до культу.

Маркетологи та піарщики різних мастей переконують людину в тому, що для досягнення вподобань інших необхідно бути максимально відкритою до них людиною. В пошуках популярності користувачі соцмереж занадто буквально сприймають цю пораду, демонструючи у всіх ракурсах як своє приватне життя, так і певні частини тіла (майже завжди із підтекстом сексуального заклику).

Звісно сексуальність-це ефективний механізм для привертання уваги, якщо не найефективніший. Проте питання яку увагу привертає людина своєю сексуальною відвертістю.

Я зустрічаю чимало прикладів цікавих статей та дописів, які загорнуті в обкладинку сексуальності певними частинами тіла авторів. Звісно автор такого допису буде із захопленням спостерігати кількість вподобань під тією важливою інформацією, яку він залишив на сторінці.

Звісно вподобань буде багато, так само як і багато прихованих чи явних бажань у спостерігачів (навмисно уникаю терміну "читачів") даного допису. Варто пам'ятати, що відвертими образами люди іноді не привертають увагу до цікавої тематики, а навпаки-відводять від її суті в напрямку фізіології.

Пам'ятайте, що до певної міри приватність-це необхідний атрибут психіки здорового індивіда. Якщо ви запитаєте у своєї аудиторії: "До якої міри мені роздягнутися перед вами?", то будьте певні, що в певний момент вам доведеться опинитися повністю оголеним.

Це зовсім не свідчить про те, що аудиторія погана чи всі вони збоченці. Проте коли справа доходить до тваринних інстинктів, то контроль над поведінкою слабшає, а у певних людей взагалі зникає з порядку денного.

Будьте обережні, заграючи із інстинктами інших людей та пам'ятайте, що відверті образи не завжди привертають увагу до тематики, а часто відводять її. Ваша приватність-це результат вашого вибору. І не проводьте опитування "До якої міри мені роздягнутися?", навіть якщо ваша аудиторія-це суцільні викладачі гарвардського університету.

Якщо інформація була вам цікавою-коментуйте та поширюйте її в соцмережах. Для вас-це питання однієї хвилини, а для мене-можливість просунути власну сторінку та бути почутим тим, кому цей текст дійсно потрібен.

Опубликовано 2020-05-23 в 07:42