Більше того, відсутність зрозумілої відповіді на нього призводила до кризової ситуації. Наприклад людина, перебуваючи в гострій необхідності контакту із психологом, відмовлялась від нього в напрямку так званої "економії ресурсів." Чому так стається і навіщо психологу потрібно платити гроші? Давайте розбиратись.

Для початку зануримось в історію. Спершу давню, а потім-дуже наближену до наших днів. Почнемо із виникнення грошей як таких. На початку розвитку людської цивілізації звісно ні про які гроші мова не йшла.
Людина виготовляла якісь товари, або надавала послуги, а взамін отримувала іншого роду товари чи послуги з протилежного боку. В народі цей процес називають бартером і він стояв на зорі розвитку людства.

Система працювала дуже кволо та зі скрипом. Часто такі обміни вважались нерівноцінними та закінчувались кровопролиттям. Траплялось це тому, що дуже важко оцінити кілограм вишень як еквівалент двох кілограмів яблук або груш. Оцінка людини власних товарів носила доволі відносний характер.

В тій чи іншій мірі кожен із учасників такого обміну міг залишитись незадоволеним, вважаючи, що його товар має більшу вартість, ніж товар запропонований іншим. Звісно оцінка власного товару часто опиралась на час, втрачений цією людиною для того, щоб зібрати товар, виготовити його, або ж надати якусь послугу.

В часі якраз і ховалась найбільша загроза для виникнення непорозумінь. До прикладу фермер, знаючи, що на збір яблук він витратив дві години свого часу уявлення не має про те скільки часу витратив коваль для виготовлення меча або плуга.

Звісно коли справа стосується нас ми легко звикаємо перебільшувати власні досягнення, здобутки або вартість товару і применшувати ці ж самі речі в іншої людини. Тут прихована перша відповідь на запитання "Чому робота психолога повинна оплачуватись грошима?".

Клієнт може подумати, що психолог витратив годину власного часу, а натомість забрав мій заробіток за три години, або ж за день. Проте клієнт як і фермер перебуває в недостатній обізнаності відносно часу, потраченому психологом на нього.

Година консультації чи психотерапії-це тільки вершина айсбергу, більша частина якого прихована від сторонніх очей. Для того, щоб провести продуктивну та корисну вам годину контакту психолог щодня витрачає додатково дві-три-чотири-п'ять а іноді і вісім годин для того, щоб ознайомитись із новинками психологічної науки.

Психолог витрачає значні кошти на власну психотерапію, тренінги та семінари для вдосконалення власних навичок та здобуття нових технік для роботи. Те, що вам здається як година спілкування має в собі еквівалент всього життєвого досвіду та знань здобутих спеціалістом до цього моменту.

Проводити психологічну роботу без грошей, як мінімум, було б нерівноцінно та несправедливо по відношенню до спеціаліста. Спеціаліст тратить кошти на власну кваліфікацію, а його клієнт цього робити не хоче. Як мінімум гармонії тут немає.

Повернемося до історії. З часом людство придумало гроші як еквівалент витраченого часу та зусиль на створення продукту чи надання послуги. Було домовлено та обговорено межі вартості яблук, груш, вишень, послуг коваля і т.п. В різних місцях по різному.

На даний момент людство не придумало нічого кращого для обміну товарів та послуг. Тому гроші не ворог чи зло, від якого ви хочете вберегти свого психолога. Гроші-це оцінка часу та зусиль, витрачених психологом на роботу з вами.

Дехто з людей думає, що це, мовляв, дуже легко говорити з людьми. Говорити з людьми можливо і легко, але перебувати в психологічному контакті-це зовсім інша річ. Перебування в стані емпатії, включеність в емоційні переживання клієнтів та все інше потребує надзусиль. Саме тому психологи також відвідують психологів і не дивуйтесь цьому.

В періоди фінансової нестабільності люди часто повертаються до бартеру як форми взаємообміну товарів та послуг. На мою думку одним із останніх таких прикладів була економічна криза 80-х в Радянському союзі. Проте відсутність грошей для оплати товарів та послуг обгрунтована тільки при відсутності останніх як таких.

Звісно існує робота на волонтерських засадах: в дитячих будинках, з військовими та інших установах чи в польових умовах. Психологічна робота, на мою думку, повинна бути безплатною із тими категоріями населення, які не мають відповідного фінансового забезпечення.

Найважливіша відповідь на запитання "Чому робота психолога повинна оплачуватись грошима?" прихована у нашому відношенні. Ми не цінуємо речі, які дістаються нам без зусиль або безплатно. Звісно гроші-це еквівалент ваших зусиль та часу і саме тому безоплатна робота найчастіше буде неефективна.

Коли я видав свою третю книгу редактор дав мені пораду: "Не роздавай свої книги просто так-продавай їх. Люди не цінують того, що дістається їм безплатно." Звісно я не послухав редактора і підписував книги друзям і знайомим, часто безоплатно.

Прозріння для мене наступило через кілька місяців, коли на квартирі друга я побачив, що той використовує мою книгу як підставку для ноутбука. На моє запитання:"Чи читав він її?", він відповів, що немав часу. А потім були повідомлення від незнайомих людей з інших регіонів України. Вони дякували за книгу і розсипались компліментами, хоча я ніколи не зустрічався з ними.

Знаєте в чому секрет такого ефекту? Люди купували мою книгу у видавництва, а коли ти щось купуєш, то ти це читаєш. Те ж саме з психологічною роботою-який сенс клієнту старатись, перебудовувати життєві стратегії, змінювати світогляд, поведінку і так далі, якщо все дістається йому безплатно.

Тому закликаю всіх, кому потрібна психологічна допомога двічі подумати перш ніж пропонувати психологу надавати свої послуги безплатно. Якщо ви все ж схильні до такого рішення, то наступного разу зайшовши в магазин запропонуйте продавцеві розрахуватись якоюсь послугою. Можете сказати йому, що це нормальний процес, який називається бартером.