Бути самотнім або наодинці з..?
Бути самотнім або наодинці з..?
Той, хто колись відчув на собі, як це бути самотнім, завжди буде мати цей страх залишитись один, бути самотнім. Такий страх зрозумілий і природній. Але часом під його впливом люди роблять не правильний вибір, або взагалі не роблять жодного вибору, щоб знову не бути покинутими, якщо вже були покинутими, щоб не відчувати той біль знову… І тоді страшно починати будь-які стосунки.., бути в них.., то краще не треба взагалі ніяких.
Ми думаємо, що почуття самотності пов’язано з нашими стосунками з іншими людьми. Тобто якщо стосунок складається, то я не самотній, а якщо ні – то я один. Виходить, що душевний спокій і відчуття щастя напряму залежить від інших людей, а не від нас самих. Виходить, що ми залежні від того, наскільки люди в нашому житті прихильні до нас, добрі до нас, реагують на нас. І якщо таке не стається, то тоді ми вже не впевнені в собі, виходимо із рівноваги, відчуваємо себе слабкими, безпомічними, зраненими, невпевненими...
Тобто, виходить, що наше особисте щастя зовсім не залежить від нас самих…
І напевно треба вчитись, як це - бути наодинці, зі своїм «Я», зі своїми страхами і тривогами. Як не завалитись в ці страхи і тривоги, а навпаки використати цей період у своєму житті для перезавантаження, для рефлексії, а може і для того, щоб відчути свою свободу і самостійність.
А також може для того, щоб зростати наодинці.
А ще для того, щоб більше цінити людей, з якими спілкуємось.
Опубликовано 2019-01-29 в 23:56
