Бізнес із другом

Як правило, брак коштів і досвіду на початковому етапі, а також висока міра довіри один до одного.

Небажання встановлювати нові контакти. Знання цього чоловіка (його «+» та «–»), але це поверхневе сприйняття. Довіра.

Схожість ідей, поглядів, максимальна довіра та впевненість у партнері, недостатній «стартовий капітал».

Довіра та фантазія про те, що друг не підведе.

Нестача капіталу, спільні інтереси, часто — юнацька віра у вічну дружбу (любов), нерозуміння законів бізнесу, відсутність подібного досвіду, вічне «авось».

Первое — это доверие. Намного проще доверять друзьям или родственникам. Они уже вам знакомы, не нужно никого искать.
Иногда бывает убеждение, что я должен взять в бизнес-партнёры именно своего родственника или друга.
Конечно, разные страхи тоже подталкивают к созданию бизнеса с тем, кого вы знаете.

Заздалегідь мають бути чітко обговорені та прописані сфери відповідальності, критерії хорошої/поганої роботи тощо, на які можна посилатися у разі виникнення спірних ситуацій.
Психологія бізнесу стверджує, що компаньйони не можуть мати рівні частки в бізнесі, хоча б 1%, але має бути різниця, тобто завжди є той, хто скаже останнє слово. Отож, якщо друзі тверезо можуть оцінити, за ким залишити це слово, то проблем, можливо, вдасться уникнути.
Під час планування обов’язково потрібно врахувати, що коли справа набере обертів, один із партнерів, можливо, захоче відокремитися. Слід заздалегідь обговорити, як буде розподілятися капітал.

Скласти договір, щоб кожен член бізнесу знав свої права, обов’язки, працю.

Чітко описати систему повідомлень один одному про те, що відбувається в бізнесі. Особливо щодо грошової сторони.
Партнери повинні в однаковій мірі бути поінформовані про вкладення, зміни в розпорядку чи системі ведення бізнесу.

Враховувати, що особисте спілкування має бути поза робочим часом, багато чого доведеться прощати.

Чітке розмежування прав, обов’язків, сфер впливу, механізми надходження й розподілу ресурсів (трудових, інтелектуальних, фінансових та інших). Необхідно заздалегідь зафіксувати умови виходу з бізнесу кожного з партнерів. Звичайно, дуже бажано, щоб усе це було закріплено юридично.
А взагалі, сімейний бізнес, як шлюб, — довгостроковий захід, що вимагає постійного докладання фізичних і моральних зусиль, несе купу ризиків і жодних гарантій (частину ризиків і гарантій можна закріпити юридично договором).

Основная проблема, и то, что стоит учитывать, заключается в том, что бизнес — это уже другие роли. Вы больше не два друга, вы больше не муж и жена, вы бизнес-партнёры, директор и бухгалтер и так далее. И если вы об этом забываете — в 100% случаев будет конфликт. Очень важно «знакомиться» друг с другом в новых ролях и формировать новые правила, новые договорённости и контракты для ваших новых отношений.

Знову ж таки — домовленість і чіткі інструкції. Не повинно бути ситуацій типу «Саньку, ти ж кореш, маєш зрозуміти, чому я не виконав те-то і те-то…». А Санько, з одного боку, потрапив на гроші, а з іншого — і кореша ображати не хочеться. Отож, як кажуть, дружба дружбою, а служба службою.

При побудові бізнесу треба усвідомлювати, що дружба починатиметься після закінчення робочого дня. Сімейні стосунки — удома, а на роботі треба працювати та перебувати у статусі співробітника.

Не мати бізнесу з друзями чи родичами :)!

А взагалі, варто завжди пам’ятати, що ви самі на це пішли та знали, чого це може коштувати. Відверто говорити з партнером, якщо щось вас турбує.

Окремо визначити час для одного й іншого.

Чітке розуміння бізнес-інтересів і бізнес-дисципліни само по собі регулює стосунки в бізнесі та допомагає розмежовувати формальні й неформальні стосунки.
Народна мудрість каже простіше: дружба — дружбою, а служба — службою. Інший варіант: а гроші — окремо.
Не забувайте, що кожна людина має мати особистий час і місце, в неї є інтереси окрім роботи й бізнесу.
Якщо це сімейний бізнес, то учасникам потрібна більша свобода.
Крім того, якщо в одного з членів родини лідерська позиція на роботі й вдома, то іншому також необхідна додаткова свобода.
Тобто, чим більше люди проводять часу разом, тим більше їм потрібно часу для себе.

Ответил в предыдущем вопросе.

Самій доводилося вести бізнес із родичами. Не сподобалося.

Так.

поки ні.

Ні.

Сама пробувала починати бізнес із подругою. Слава Богу, все розвалилося ще до того, як почалася нормальна регулярна робота. Далі творчого вибуху справа не пішла.

Да.
Во многих случаях были трудности, но, как правило, если у всех сторон есть желание, то можно решить любые проблемы.

У побудові бізнесу з родичами є як плюси, так і мінуси. З одного боку — довіра та спільний капітал. З іншого — ризик зіпсувати стосунки. Тому в довгостроковій перспективі сімейний бізнес навряд чи можна вважати хорошим варіантом. Хоча в таких сферах, як ресторани, маленькі магазинчики чи фермерські господарства, цілком можна працювати з родичами чи близькими друзями. Головне — ділові стосунки мають ґрунтуватися на договірних умовах, хоча в нашій країні договори частіше за все не укладають, незручно якось, родичі ж…

Це кожного індивідуальне питання. Треба враховувати той фактор, що в процесі трудових буднів стосунки з другом можна втратити і стати хорошими приятелями. Тобто може відбутися віддалення один від одного.

Починати варто.
Але краще прагнути до того, щоб потім обом іти своїм шляхом, адже рано чи пізно це все одно станеться.

Ні, не варто. Перевірено на практиці. Втрачаєш друзів.

Краще з друзями (родичами), ніж ніяк. Тільки треба чітко усвідомлювати, що кількість ризиків як у бізнесі, так і в сімейних стосунках збільшується.
Крім того, якщо це сімейний бізнес, необхідно враховувати потребу в особистому часі та просторі одне одного, щоб мінімізувати ризик виникнення конфліктів. Ну, і не переносити бізнес-проблеми додому, а сімейні проблеми — на роботу.

Невозможно ответить на этот вопрос однозначно «да» или «нет».
Каждый должен принять своё решение, опираясь на свой опыт, свои ощущения и другие факторы, которые могут влиять на выбор.