Ретроактивні ревнощі

Я хлопець, мені 20. У мене проблема: я занадто "правильний" і занадто багато віддаю людям, які цього не варті.
Я зустрів дівчину, закохався, думав - це раз і на все життя. Вона чудова, сильно мене любить, готує смачно, хазяйновита, чуйна, підтримує у важкі моменти, з нею шикарний секс, робить сюрпризи, старається у всьому, мріє про сім'ю та дітей, буквально ніби ангел. Я готовий був для неї гори звернути, забезпечувати, на руках носити, одружитися. А потім виявилося, що в неї було брудне минуле. Вона в 17 років за просто так переспала з якимось абсолютно ніяким хлопцем, просто за гарні слова, виправдовуючи це "першими серйозними стосунками". І ще й тепер каже, що кохає мене сильніше і готова бути поруч, але це не правда, якби любила, то дочекалася б. Розумієте? Я готовий був заслужити її, віддати все за чисту і морально гідну дружину, а вона знецінила себе таким огидним кроком у підлітковому віці. Я чекав її, поки вона розважалася по юності! А для мене цнотливість це важливо, це показник стабільності, що жінка довіряє мені і обирає лише мене, це про справжнє кохання і вірність. Ніби ідеальна, а ніби така брудна. Я дивлюсь на неї і не розумію, як такий ангел впав в такий бруд, я не можу показати її іншим в своєму оточенні, це велике приниження. Що скажуть люди? В чоловічому товаристві мене не приймуть, будуть називати куколдом.
Мене це просто вбиває зсередини. Мене нудить, у мене тривога, картинки як вона з іншим перед очима стоять 24/7. Мені огидно дивитися на неї, коли я розумію, що я в неї не перший, що вона обрала не мене, а якогось придурка. Я відчуваю, що мене зрадили, хоча ми тоді навіть не були знайомі. Я не можу з цим жити. Я просто хочу знати правду, чому вона так вчинила. Я постійно допитую її питаннями про колишнього, як це було, чи подобалось їй, чим я гірше за нього, чому я не заслуговую бути першим і єдиним, а потім ще більше зриваюсь на неї, часто вона плаче, або після таких розмов замикається у собі. Ми пробували розмовляти, певний період часу вона через сльози відповідала на мої питання, були моменти коли вона вибачалась переді мною на колінах, каючись про здійснене, пробували "перемикатись" на позитивні речі або роботу, користувались техніками заземлення, дихання і заспокоєння, але це не допомагає. Максимум, що після таких розмов мені стає легше на декілька днів, а потім все знову повторюється. Я спілкувався зі знайомим, він почав нав'язувати, що я маю змиритися з її минулим або взагалі кинути її, прокручував ситуацію через ШІ - він взагалі сказав, що я аб'юзер по відношенню до дівчини. Я не знаю, чесно, що робити. Ми пробували розходитись, але я без неї не можу, я її люблю. Хочу спробувати змінитись, але не впевнений, що вийде.