Question by:
Nickname_b39ba
Age:
38
Відносини з одруженим чоловіком
Доброї ночі.
Рік тому я познайомилася з родиною, з якими ми одразу знайшли спільну мову. Маємо багато спільного, допомагаємо однин одному і т.д. . Спершу я захоплювалася їх подружжям...вона гарна дружина, чудова мама ( мають троє дітей ), прекрасна господиня! Він господар в усьому,може і робе все і навіть більше!
І все було добре декілька місяців, потім він почав проявляти до мене знаки уваги, спершу були компліменти, далі натяки, далі все прямі пропозиції і так далі. Я живу без чоловіка, маю дітей, маю багато чого в своєму житті, завжди вважала себе самодостатньою, досягла в своєму житті квартиру , машину та власну справу ( потреби немає в підтяжки штанів). Я спершу дуже гостро реагувала на залицяння і навіть слухати не хотіла, але до минулого тижня, щось в мені змінилося і я зловила себе на думці, що ця людина мені не байдужа та я хотіла би бути з нею. Я розумію що роль коханки не моя і розумію що він з родини не піде, та і не хочу цього,але не дивлячись на все я не можу справитися емоційно . Що підливає масла в вогонь ми зв'язані по робочих моментах та бачимося щодня і це поки неможливо змінити! Як мені себе опанувати і привести думки в правильне русло?
Рік тому я познайомилася з родиною, з якими ми одразу знайшли спільну мову. Маємо багато спільного, допомагаємо однин одному і т.д. . Спершу я захоплювалася їх подружжям...вона гарна дружина, чудова мама ( мають троє дітей ), прекрасна господиня! Він господар в усьому,може і робе все і навіть більше!
І все було добре декілька місяців, потім він почав проявляти до мене знаки уваги, спершу були компліменти, далі натяки, далі все прямі пропозиції і так далі. Я живу без чоловіка, маю дітей, маю багато чого в своєму житті, завжди вважала себе самодостатньою, досягла в своєму житті квартиру , машину та власну справу ( потреби немає в підтяжки штанів). Я спершу дуже гостро реагувала на залицяння і навіть слухати не хотіла, але до минулого тижня, щось в мені змінилося і я зловила себе на думці, що ця людина мені не байдужа та я хотіла би бути з нею. Я розумію що роль коханки не моя і розумію що він з родини не піде, та і не хочу цього,але не дивлячись на все я не можу справитися емоційно . Що підливає масла в вогонь ми зв'язані по робочих моментах та бачимося щодня і це поки неможливо змінити! Як мені себе опанувати і привести думки в правильне русло?
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
