Немає друзів, самонавʼязування?

пару років назад у мене звичайно були друзі по з якими я часто виходила гуляти, проводила час, спілкувалась і т.д. Все було добре но спікування просто згасло між ними. Одна з подруг переїхала до Канади а друга взагалі відмовляється пересікатись. В основному коли знаходила нових друзів то вори на довго не затримувались. Неодноразово я думала шо діло в мені, що я щось не так кою. Виходило так що появлявся один друг за яким я проводила найбільше часу (другіх не було лол) і відпускати ту людину я не хочу і часто вибачалась за любий вчинок даже не розібравшись. Звичайно зараз я признаю що чинила не правильно, треба було розібратися. Але комфортного спілкування зараз майже не маю (зараз поясню чому майже) в мене є люди з якими просто пересікаюсь словами але цього недостатньо. Якщо мою проблему порахують нічим всеодно,
просто жити без спілкування без нікого-це мука. Я пробувала і онлайн спікування, не зашло та й тимбільше знову люди довго не затримувались. Я і якось намагалась зарактер змінити, поводити себе по іншому, толку-то? Мені то кажуть батьки що друзі прийдуть не переживай, но для мене зараз без них це ніби поріг в пекло. Немає людини на яку спертися можна якій розказати можна щось, вога зрозуміє мене.
Тільки во появилась то вже посварились, і то я то почала розбиратися но та людина толком і не відповіла на ті повідомлення шо я писала, за проблему нічого 😕. Я боюсь що знову втрачу людину