Про що спілкуватися з колегою?

Добрий день. Про що спілкуватися з колегою (хлопець 30+)?
Мені 23. В середній і старшій школі був булінг з сторони однокласників, особливо хлопців. В дитинстві і зараз з хлопцями ніколи не дружила, не спілкувалась і не мала нічого спільного з ними. Прийшла пів року тому на роботу і з хлопцями підлітками спільну мову найшла, і з директором тоже а вот з хлопцем 30+ ні, бо я в нього закохалась і коли його бачила то в голові виникала пустеля. А ну і ще тато далекобійник і відносин з татом практично немає.
Йому 30+. Він дуже розумний, не балтає на право і на ліво але про що поговорити найде з кожним. Можливо він інтроверт бо про своє життя не розказує кожному але напевно вже з досвідом навчився говорити з людьми про "погоду"/світські бесіди/розмови ні про що/розмови туда сюда про то і про сьо. Ми працюєм двоє з дітьми. Ми працюєм разом на двох роботах. І бачимся ми кожен день крім неділі. Ми живем в 5 хв один від одного тому на роботу їздим разом якщо виходим в один і той самий час і назад вертаємся тоже разом. Їхати на роботу 1 год і назад тоже.
Якщо мені хлопець не подобається то я буду розслаблена в спілкуванні, буду задавати багато питань які мене цікавлять про нього і взагалі не буду паритись якщо сказала щось не так і т.д. Не перегинаю палку в спілкуванні але якщо людина мені цікава то ініціатива в спілкуванні вся буде на мені. А от з хлопцями які мені подобаються таке відчуття ніби якийсь між мною і ними стає лід який нічим не можливо розтопити. І в мозку пусто коли спілкуюсь з хлопцями які мені подобаються. В нас хороші робочі стосунки. Він завжди поможе, підкаже і захистить якщо треба, йде на уступки, покриває мої помилки, пояснює все що я в нього питаю. Але спілкування в нас не йде. Я інтроверт але спілкуватись люблю і мені цікаво з ним спілкуватись. Але боюсь в деяких моментах показатись тупою бо шкільну програму знаю погано а коли спілкуюсь з людиною яка подобається то туплю по повній 🙈. Закоханість не пройшла, просто вона вже не така емоційна і я адаптувалась до неї. Чи знає він що я в нього закохана? Ну можливо догадується бо директор над нами стібається і сватає нас і діти на всю організацію про мою закоханість перешіптуються))Ми декількома репліками по роботі перекинемся і всьо нам більше немає про що говорити, всю дорогу дальше ми сидимо в телефоні в навушниках. . Ми хочемо спілкуватися тільки незнаєм про що, тому що він намагається якусь тему завести і я намагаюсь але нічого не получається. І ми мовчимо.