Live:
Наталия Павловна Венглинская
Наталия Павловна Венглинская 55 minutes тому: «Доброго часу доби! Замало інформації. Розкажіть, будь ласка, через що виникла соціальна ізоляція? Як давно? Ви працюєте? Чим займаєтесь?»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 2 hours тому: «Вітаю ! Якщо зараз немає можливості часто виходити з дому, важливо не чекати, поки самотність стане ще сильнішою, а поступово створювати для себе регулярні контакти. Підтримува»
Анна Автонділова
Анна Автонділова 5 hours тому: «Здравствуйте. Судя по вашему описанию, здесь переплетаются непринятие себя, сильная самокритика, страх отвержения и избегание близкого контакта. С этим можно работать, и я бы начал»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Анна Age: 17

я страшная и у меня нету друзей

здравствуйте, не знаю с чего начать. это все началось несколько лет назад. меня бросила подруга и с тех пор у меня нет друзей. я всю жизнь была стеснительной, но сейчас я очень боюсь говорить с людьми, меня трясет и живот скручивает, когда мне предстоит контакт с человеком, особенно сверстником. меня пугает общение, но я хочу общаться) кроме школы я никуда практически не хожу. в школе не хочу ни с кем общаться, потому что они все мне не интересны и противны. у нас очень не дружный класс. еще у меня проблема, что я не могу общаться с кем-то при родителях. когда я пытаюсь с кем-то разговаривать, мама всегда скажет "ой, она как обычно стесняется" меня это очень бесит. они не понимают, что я просто не могу, у меня ступор начинается. я в 11 классе и подавать заявки буду исключительно в другие города, чтобы сбежать от контроля мамы и научиться общаться, повзрослеть. но что если не получиться? мне кажется я не интересна людям.
еще сомнения на счет внешности. когда я прихожу в школу, я считаю себя толстой не красивой серой мышей. постоянно сравниваю себя с одноклассницами. но когда я вне школы, я чувствую себя нормально, считаю себя даже красивой.
я ненавижу свою школу и одноклассников. меня не буллили, я просто их не переношу.
вы знаете, у меня поменялся стиль в одежде, но в школу я эти вещи носить не могу, наверное боясь осуждения? хотя куда угодно, будь то репетитор, поход в гости или просто поход по магазинам, то я ношу эти вещи без боязни и даже чувствую себя красивой.
еще дело дошло до такого абсурда, что когда я прихожу с хвостиком, а девочки с распущенными волосами, то я чувствую себя еще страшнее.
еще забавная ситуация. я, видимо, понравилась своему однокласснику. он мне писал и даже говорил, что я милая, но проблема в том, что в классе 7-8 он насмехался с моих зубов (они с рождения желтые), "ты что мочи выпила?" и смеялся, с тех пор он стал мне противен. тем более он совершенно не мой тип, я люблю темноволосых с карими глазами, а он блондин к тому же с голубым глазами :(
но это уже лишняя информация
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.