Live:
Людмила Петрівна Колесник
Людмила Петрівна Колесник 3 hours тому: «Вітаю ! Дякую Вам за довіру й сміливість говорити про те, що завдає стільки болю. За Вашими словами відчувається, наскільки виснажливою стала ця боротьба із собою. Хочу, щоб Ви »
Володимир Тарасенко
Володимир Тарасенко 5 hours тому: «Дякую, Ваша відповідь спрямовує увагу на коріння проблеми. цитата: «Саме період, в який я почала так собі шкодити розпочався в момент, коли один з близьких родичів ненароком сказа»
Яна Кузик
Яна Кузик 7 hours тому: «Здравствуйте цитата: «видимо просто на подсознательном плане я перестала его интересовать как девушка.» - наверняка не просто было столкнуться с такими выводами, тем более ст»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Unicorns Age: 16

Родители не пускают меня на улицу

Здравствуйте, мне 16 лет, и родители не пускают меня гулять. Они не позволяют мне выйти даже, чуть дальше двора. Не дают выйти даже с друзьями, хоть у меня их и нету (они так не думают). Мол, нечего шляться, где попало. Думают, что на улице для меня очень опасно: меня обязательно должны накачать наркоманы, кто-то должен меня прирезать,кто-то должен меня украсть и порезать на органы. А когда у меня и получалось выбраться, это когда ко мне приезжал двоюродный брат, то я не мог гулять больше половины часа, и звонили каждые пять минут. Сами, же они любят рассказывать, втирать , что мол в их возрасте они уже были самостоятельные. Мама говорит, что в 14 лет она встречалась с папой. А папа говорит, что лет в двенадцать он сам ехал к родственникам в другой город. А когда ты им об этом говоришь, то они говорят, что раньше время было другое. Типа при великом совке люди были добрые и тд. А сейчас каждый второй наркоман, педофил, маньяк, убийца. Мама провожала меня в школу до 8-го класса. На занятия к репетиторам, со мной должна была ходить бабушка, хоть и она тоже была против этого. Осенью этого года я начал общаться с одной девушкой, всё начиналось неплохо (у меня большие проблемы с общением), пока дело не дошло до гулянок. Я не рассказываю родителям о своей личной жизни. И я старался, выпрашивал погулять, говорил, что иду один, просто прогуляться и подышать воздухом, мол полезно. И всё-равно ничего. Короче, упустил я эту девушку. В школу перестали провожать, после того как, я сам поехал в военкомат,хоть и под присмотром военрука. В общем, живу как принцесса, заточённая в замке, вокруг которого летает злой дракон. Помогите мне пожалуйста, не знаю, что с этим делать. Я пытался сними говорить на эту тему, но они очень упрямятся. Говоря они, родители, я в основном имею ввиду мать, отец в большинстве случаев молчит.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.