Духовна складова переходить на фізичну. Як боротися?

Вже близько пів року, як я відчуваю погіршення свого стану здоров'я. Сплю 10-15 годин на день. Якщо менше - встаю роздратована. Але що так, що інакше, ходжу весь день без сил, постійно хочеться присісти, прилягти. Можна подумати, що я стара бабця! З-за цього майже не ходила на пари. Та якби ж замість того хоча б гуляла! Ні - сплю і їм весь день. З їжею теж проблеми. Не можу зупинитися їсти. Навіть якщо дихати/сидіти важко, все одно впихую ще у себе. За останній місяць набрала так, що люди не взнають мене. Знайомі казали, що енергії нема, бо не їм. Тепер же їм, а її все одно нема. Минулого року ввечері не було проблемою пробігтися для задоволення 10 км, тепер же не можу на шостий поверх піднятися. Безсилля проявляється у спілкуванні і думках. Коли , наприклад, викладачі задають питання і я знаю відповідь, починає боліти голова, слова у голові змішуються.. І мені легше сказати: не знаю, ніж зібратися до купи відповісти. Куди ділися мої сили? Що можна зробити? Чи це не є проблемою?