Live:
question author 25 minutes тому: «Реакція на відповідь № 392200 для Віталій Бондарчук Щиро дякую за поради! Зараз я навчаюсь в двух університетах одразу: в українському онлайн »
Світлана Матюха
Світлана Матюха 26 minutes тому: «Згодна з Іриною Костянтинівною, не залишайся один . Трохи додам.Чому легше сумувати, ніж радіти? Тому що радість потребує енергії, а коли ти в депресії, ресурсів може просто не ви»
question author 28 minutes тому: «Реакція на відповідь № 392199 для Володимир Тарасенко Дуже дякую Вам за відповідь. Саме період, в який я почала так собі шкодити розпочався в»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Мария Age: 26

Страх успеха

Добрый день!

Не знаю с чего начать, поэтому начну с начала.
Я младший ребёнок в семье, у меня есть старшая сестрёнка. Я её очень люблю. В детстве, так сложилось, что меня родители любили больше, чем её. Это осознавала и я и она, мы с ней говорили об этом, я её успокаивала, отрицала, однако ощущение разной силы любви к нам оставалось. Я испытывала чувство вины, за то, что родители так себя проявляют, потому что от этого страдал мой любимый человек - сестрёнка. И тогда, в детстве, я приняла решение - я никогда не буду лучше чем она. Таким образом, я хотела часть любви родителей отдать ей. В школе она была отличницей, я хорошисткой, хотя учёба мне давалась легко. Она поступила в университет, я поступила в колледж, был период, когда у неё не складывались отношения с парнями, я в свою очередь, тоже их не складывала...
Сейчас, когда я всё это осознала - мне стало легче, так как зная причину, легче её решить.
Сейчас, она замужем, беременна. Она счастлива. И я позволяю себе быть счастливой, главное, не счастливей её. И не успешней. Я осознаю эти свои установки, но как бороться с ними, пока не знаю.
Сейчас я нахожусь в отношениях. Он - хороший молодой человек, нацеленный на создание семьи. Он мне нравится. Я тоже давно уже хочу свою семью, мужа, детишек. Но часто, в момент разговора о будущим с ним - у меня снова появляется страх. Хочется убежать, зарыться глубоко-глубоко, уйти в небытие. Я думаю, у меня сформировался страх успеха. Я боюсь, что всё получится. Логически - я понимаю, что это глупо, бояться успеха, бояться быть счастливой. Однако вспоминаю свою жизнь, свои поступки.... такой страх проявляется у меня не только в отношениях, во многих делах, что я начинаю - я их выполняю на 90 процентов, а потом возникает что-то.... что-то очень сильное внутри меня, как стена, которая не позволяет двигаться дальше. Я останавливаюсь. Я вот подумала.... может существует какой-либо тренинг? Может быть мне выставлять маленькие планы, маленькие цели и достигать их на все 100 процентов и тогда я со временем пойму, что быть успешной совсем не страшно, что достигать успеха - норма жизни. Как вы считаете?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.