Live:
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 28 minutes тому: «Поєднання постійної втоми та зниження сексуального бажання (лібідо) – це дуже поширена проблема. Сексуальний потяг безпосередньо залежить від рівня енергії організму. Коли тіло в»
Емілія Іванівна Довгошия
Емілія Іванівна Довгошия 1 hour тому: «Вітаю! Читаючи твої слова, мені дуже хочеться тебе підтримати й сказати: будь ласка, не будь таким суворим до себе. Тобі зараз дуже боляче. Наче ти втомився настільки, що вже н»
Володимир Тарасенко
Володимир Тарасенко 3 hours тому: «Вітаю! цитата: «Протягом кількох років маю постійну втому, прокидаюся невідпочилим, майже повністю втратив сексуальне бажання, мотивацію та здатність отримувати задоволення від зв»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Екатерина Age: 29

Депрессия или нет?

Доброго времени суток.
Моя жизнь становится невыносимой. Дело в том, что уже давно я испытываю очень тяжелые для меня спады настроения, причем без видимых причин. Т.е. причины, конечно есть, но когда я чувствую себя более-менее сносно, проблемы воспринимаются совсем не так трагично.
Больше всего меня убивает то, что они возникают внезапно, и я никак не могу ни справиться с ними, ни каким-то образом контролировать... Становлюсь почти неработоспособной, нет сил даже на элементарные действия. Появляется отвращение ко всему - к жизни, к любым занятиям, к людям (даже самым близким), а в первую очередь - к себе самой. Стараюсь даже в зеркало не смотреть на себя. Все как во мраке, сплошная беспросветность и безысходность. Не могу найти себе места, мне холодно, <a href="/interview.php?id=49">одиноко</a> и не хочется жить. Сколько раз я пыталась подготовиться к таким состояниям, когда становилось немного лучше! Придумывала себе занятия, чтобы отвлекаться... Все бесполезно! Любое занятие вызывает только отвращение, не могу себя заставить сделать самое простое. Много раз приходилось даже с работы отпрашиваться - настолько было плохо. Начинаю есть и не могу остановиться - это хоть немного успокаивает... Потом ненавижу себя за это. Но остановиться не могу. Плачу от собственного бессилия и никчемности. Утром не могу встать с постели - настолько измотанной себя чувствую.. Единственным выходом кажется смерть, настолько невыносимо с этим жить. Конечно, я стараюсь бороться с этим как могу, но силы на исходе. Очень, очень устала... Сил и энергии почти не осталось... Радует одно - бывают просветы и становится легче. Знаю, что многие люди пребывают в таком состоянии постоянно... Во мне же как будто живут два совершенно разных человека - один нормальный, а другой сумасшедший...
Была у психолога, он сказал что это не депрессия, т.к. это происходит не постоянно а периодически. Тогда ЧТО это? Как с этим справляться? Наверняка же есть какие-то методы?
Liked: 1 from 1
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.