Live:
Яна Дмитрівна Кузик
Яна Дмитрівна Кузик 4 minutes тому: «Доброго дня. Це дуже важко стикатись з такими реакціями та прямим негативом на себе, тим паче вже якийсь час. І особливо шкода, що Ви відчуваєте нав*язування Вам провини та несправ»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 40 minutes тому: «Вітаю. Для стосунків я б не радила одразу вішати ярлики-чоловікам не можна довіряти, чоловіки зраджують тощо. Це спрощує реальність і, до речі, може перекладати всю відповідальніст»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 hour тому: «Вітаю! цитата: «Не маю довіри до чоловіків» Припустимо, для цього є вагомі причини. Тобто болісний досвід, коли зрадили Вас. Або Ви були в курсі, коли зрадили близьку людину. Бул»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Илья Age: 16

Как справиться с огромным комом проблем по всем фронтам

Здравствуйте, опишу развёрнуто. Мне 16, всю жизнь прожил в Украине в Мариуполе. Рос без отца в следствии его алкоголизма и развода с мамой, моей маме было тяжело одной воспитывать меня, я рос без бабушек и дедушек так что помочь ей со мной было не кому. Жили порой на то что выручали с продажи её украшений и вещей. Позже всё наладилось, появился отчим, пускай я его и не люблю и он ко мне относится посредственно. Однако, когда началась война я жил в блокадном Мариуполе, я сильно голодал и мой вес упал до 52 килограмм при росте в 190 см, моя мать сильно переживала, она пила успокоительные и посадила здоровье. В Украине у нас ничего и никого не осталось, всё сгорело. Мы уехали в Бельгию, просто не знали куда податься. Тут мы живём на небольшое пособие. Мне тяжело даётся французский язык, к тому же мне нужно помимо доп уроков учиться в общеобразовательной школе, это очень тяжело из-за моих давних проблем с математикой, к тому же как я сказал ранее все уроки в школе у меня проходят исключительно на французском. Здесь у меня нет друзей, более года я не общался в живую с ровесниками. Здешние дети смеются с меня и издеваются, считают меня отбросом и неполноценным. Моя мама часто пьёт ксанакс из-за меня, ещё сильнее нервничает, так как мне скоро 18 и нужно будет идти работать, а я с трудом получаю образование. Она во всём винит меня и считает что я мог бы сделать для неё больше если бы любил её, она ежедневно, кричит на меня, а отчим только подливает масла в огонь. Она говорит что жалеет что вообще родила меня, и говорит за что Бог послал ей именно меня, ведь остальные дети такие хорошие и примерные. Я постоянно плачу и не вижу смысла существовать дальше. У меня постоянно мелькают в голове сценарии как я режу себе вены, и от этого мне становится ещё хуже. Мне просто хочется бросить это всё и всех. Никакой поддержки кроме Интернет друзей у меня нет. Помогите
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?