Live:
Анна Ланина
Анна Ланина 3 hours тому: «Вітаю Вас Запрошую до себе в терапію🫂 Я розумію,що треба зрозуміти себе та кохану дівчину, спробувати вирішити для себе як "Я" хочу і можу жити далі»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 3 hours тому: «Кожна людина має свою історію життя. Те, що у Вашої дівчини був хтось до Вас, ніяк не робить її прокаженою. Це її минуле, те, що вже скінчилося і залишилося позаду. Ви її справжн»
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 10 hours тому: «Доброго дня. Якось сумно читати ваш лист- такі взаємні сильні почуття, кохання й водночас такі страждання. Думаю, це дійсно дуже важко обирати між своїми переконаннями й почуттями»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Настя Age: 14

Мама не воспринимает всерьёз

Добрый день. Уже на протяжении длительного времени у меня подавленное состояние. Всё началось с ссоры родителей (отчем, мама). Отчем выпил, в ходе чего мама и он сильно ругались, били друг друга. Происходило это, примерно, пол года назад. Тогда у меня началась истерика, меня колотило, не хватало воздуха. Мама дала валерьянки, сказала, чтобы я успокаивалась.
Месяца два назад, когда мне опять хотелось биться в истерике, я разобрала бритву и попробовала сделать небольшие порезы.
Мама об этом4до сих пор не знает, даже не знаю, как она не заметила. 3 дня назад, в субботу, когда мне также было плохо, у меня началась истеоика. Я взяла ремень и раз 15 ударила руку, где уже были шрамы от порезов. Потом я опять взялась за лезвие. Сделала пару царапин, а потом надовила с такой силой, что кожа раздвоилась. Мне стало страшно. Я минут 7 ждала, пока кровь перестанет идти. В это время у меня началась вторая истерика. Я кричала, задыхаясь в слезах. Я плакала в майку. После прошло минут 20. Я немного успокоилась, убрала лезвия, легла на диван. В это время я готова была маме всё рассказать, хотела, чтобы она стала всерьёз воспринимать мои проблемы. (до этого, 2 месяца назад, мы были в поликлинике, где ходили к неврологу. У меня тряслись руки, а врач сказал, что это из-за телефона. После выхода из поликлиники я маму спросила о походе к психотерапевту, она сказала, что к нему ходят только те, у кого конкретная шиза.)
Сегодня ночью я проснулась от того, что меня колотило. Мне было холодно, хотя я полностью укуталась в одеяло. Меня трясло долго, потом я заснула. Сегодня утром просыпаюсь, а у меня температура 38.5. Я рассказала маме о том, что было ночью. Она сказала, что это из-за температуры. Так же у меня последние 2 недели плохой аппетит. К школьному психологу я обращаться не хочу. Боюсь, что он ничем не поможет. На счёт поликлиники не знаю.
Если что, у меня есть хобби, я рисую. Рисую тогда, когда мне это действительно хочется. Ещё у меня в школе (9 класс) упали оценки.
Из-за температуры мама вызвала врача. Подскажите, как правильно себя вести? Как разговаривать с мамой?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.