Live:
question author 22 minutes тому: «Реакція на відповідь № 392200 для Віталій Бондарчук Щиро дякую за поради! Зараз я навчаюсь в двух університетах одразу: в українському онлайн »
Світлана Матюха
Світлана Матюха 23 minutes тому: «Згодна з Іриною Костянтинівною, не залишайся один . Трохи додам.Чому легше сумувати, ніж радіти? Тому що радість потребує енергії, а коли ти в депресії, ресурсів може просто не ви»
question author 25 minutes тому: «Реакція на відповідь № 392199 для Володимир Тарасенко Дуже дякую Вам за відповідь. Саме період, в який я почала так собі шкодити розпочався в»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Лия Age: 22

Меня уволили в период карантина и я схожу с ума помогите

Здравствуйте!
Дело в том, что меня недавно уволили. Сократили. Ко мне позвонил начальник отдела и сообщил, что у компании трудные времена и я уволена.
После этого через неделю я узнала, что у компании все нормально, зарплаты даже повышают, есть план выхода из кризиса. Узнала, что я кому-то там просто мешала, так как мне не смогли ничего предъявить касательно проблем в моей работе(где я накосячила, что было не так - все было хорошо).
Я чувствую себя полнейшей бездарностью. Мою самооценку просто раздавили. Сразу же после новости об увольнении я стала искать новую работу. Оказалось, что я абсолютно ни на что не способна. За полторы недели поисков у меня было одно собеседование, там были плохие условия труда и я временно не согласилась на это, хотя как вариант оставила.
Я по образованию инженер автоматизации. Красный диплом, всегда чувствовала себя умницей-отличницей. Как только пришло время искать работу я очень больно ударилась о тот факт, что я никому со своим дипломом и университетскими знаниями не нужна. Пошла работать в айти, поддержка клиентов. Не считаю это квалифицированным трудом, да и с айти у меня отношения напряженные. Я смогла там адаптироваться только спустя 10 месяцев. А еще через месяц меня уволили.

Теперь я сижу дома. К слову, квартира съемная, снимаю с парнем, но все равно уходит приличная часть денег на ее оплату. Ехать домой - в донецкую область, где нет работы, только жить за счет мамы.
Я дико боюсь тратить деньги. Каждую ночь на меня как волна накатывает отчаяния, хочется кричать просто, я плачу. Вот сегодня должно было быть собеседование №2, я всю ночь не могла уснуть, полночи провела в слезах, полночи ворочалась. В итоге, с утра я разбитая, сердце колотится, пришлось отменять собеседование. От того становится еще страшнее, ведь тут я сама виновата.

Я не знаю, что мне делать. Мне хочется выйти в окно, я больше не вижу смысла и сил жить, честно. Очень быстро расклеилась, за полторы недели получила 20 отказов и только 1 предложение, на которое вот не смогла приехать.
Хочется причинять себе физическую боль за это все. Ненавижу себя. Я бесталанная и бездарная. И мне страшно жить дальше, я очень боюсь бомжевания.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.