Страх розлучення

Доброго дня. Я одружена 1.5 роки, зустрічались до одруження 6,5 років. Зараз склалась така ситуація що ми не можемо вжитись разом. Мене не влаштовує те що він постійно обманює мене(не раз ловила його на обмані) приходить пізно додому 3-5 год. не попереджуючи про це, інколи випиває, але якщо випиває то так що на ногах не стоїть. З роботою у нього теж усе дуже сумно, трохи їздив у Польщу зараз уже 2 місяці вдома, аргументує що хворіє, але лікар каже що там нічого серйозного немає, і на роботу він може ходити. Спільного бюджету у нас не було від самого початку, комунальні витрати були завжди тільки моїми турботами, і от коли він знову прийшов о 2 ночі і я знову не спала цілу ніч я не витримала і заявила що хочу розлучення. Але насправді я не можу зрозуміти себе, бо після жалію про сказані слова , хоча і розумію що вже не молода і терпіти таке життя я не хочу , але щось тримає, не знаю чи переступати через себе , перепрошувати, але потім знову усе повторюється, усе стає добрим тільки тоді коли він їде і я лишаюсь сама, але ж це не нормально?Я розумію , що уже хочу бути мамою, хочу маленьку крихітку, та розумію що все буде тільки на моїх плечах, і з його сторони не буде ніякої підтримки, та і узагалі не бачу його батьком своїх дітей.