Не бачу майбутнього

Добрий вечір!Маю двох милих діток,хорошого чоловіка,і мучить питання,а що далі?Завагітніла на 4 курсі від людини яку нелюблю,народила прекрасного синочка,знайшла кохання своє,він прийняв дитину і народила йому донечку на 5 курсі,довчити,довчилась,а толку?Так мріяла зробити щось грандіозне у кар'єрі, так хотіла працювати по спеціальності,стільки планів було,а тепер боюся шо і в прибиральника непідхожу.Чоловік працює за кордоном,а я вдома з маленькими дітьми,2 роки і 8 місяців старшому і 8 місяців молодшій.А що далі постійно себе питаю?Вони підростуть,а я???Деколи і чоловік каже читай,а то ступієш уже так неприємно,каже ми зустрілись ти така розумна була.Моє коло спілкування звузилось повністю,це мої діти,чоловік,мама моя,сестра і мама чоловіка.Я ніби звір, невмію більше спілкуватись,немаю друзів,все хочу додому чим скорше як десь вихожу, але з іншої сторони так хочеться спілкування,так як раніше багато нового,багато розвитку,а тепер навіть незнаю в кого перетворилася.Як я знайду роботу коли таке відчуття що взагалі неможу і два слова зв'язати, і взагалі як працювати психологом коли відчуття що все забула