Live:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 6 hours тому: «Якщо у Вас виникли думки про завдання собі шкоди, щиро Вам співчуваю. Швидше за все, Ви знаходитесь в складній ситуації самотності та болю, де нема з ким поділитися своїми пережи»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 7 hours тому: «Добрий день. Ймовірно, це лише «верхівка айсбергу», що свідчить про сильну эмоційну напругу та високий рівень тривожності. Можливо, щось саме зараз трапилось у вашому житті і ви та»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 13 hours тому: «Вітаю! цитата: «як позбутись звички впиватись ногтем в шкіру під час емоційної розмови чи критики а після кусати себе щоб заспокоїтись» Схема допомоги собі в таких випадках прибл»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Alter771 Age: 25

Пофигизм.

Ну, лучше, наверное, начать сначала. Работал на работе (не плохой), пригласил друзей с института, не поладил с вроде как начальницей(не понравился), начались нападки с её стороны, я уходил прямого конфликта, но от нападок защищался, не грубо, но последовательно. Это противостояние постепенно переросло в травлю, травили меня пол года, я пытался справиться с ситуацией, но пришлось уволиться. Пошел на курсы программистов(от одной фирмы), там вроде учеба (и отношения) шли не плохо(3 месяца), но, потом, видимо, кто-то позвонил на бывшее место работы и в последний месяц мне устроили травлю. Пришлось уехать в родной город... Бывший одноклассник, работавший со мной, через соц. сети раструбил какие-то слухи и меня уже в родном городе травили бывшие школьные друзья с которыми я общался. Эти школьные друзья разнесли слухи по городу они дошли к родственникам, которые тоже со мной общаться не хотят, только что выгнать не могут когда приду. Так что мне сейчас и поговорить не с кем... После этого всего я изменился (стал внутренне агрессивным), пробовал устраиваться на работу, прошел тестирование, не прошел собеседование. В другую фирму уже приняли я там побыл 2 дня и сам ушел(начиналась травля, не хотел ждать продолжения). Теперь просто лежу дома пластом, все рухнуло. Разочаровался во всём, в близких, в людях в себе. Раньше мной двигала такая картинка:"Нормальная работа, семья, друзья", словом, обычное человеческое счастье. Она растаяла, как сон, как утренний туман. Я понял что всё это нереалистично... Для меня - так точно. Что делать, куда стремиться, и нужно ли стремиться вообще, я не знаю. Поддерживает только мать(с отцом не живем с 3-х лет), если бы не она, наверное, уже свел бы счеты с жизнью. Посоветуйте что-нибудь пожалуйста...
Liked: 1 from 1
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.