ЗАЗДРІСТЬ

ЗАЗДРІСТЬ

Заздрість — афективно-мотиваційне переживання, що виникає, коли індивід сприймає чиїсь реальні або уявні переваги (матеріальні блага, соціальний статус, таланти, увагу тощо) як загрозу власній цінності «Я». Супроводжується негативними емоціями та прагненням усунути, зменшити або переосмислити перевагу іншого; може реалізуватися у формі стимулу до досягнень або в деструктивних діях на адресу об’єкта заздрості.

Простими словами

Це почуття невдоволення й образи, коли комусь щось краще, ніж тобі, і ти сприймаєш це як загрозу власній значущості. Іноді воно штовхає працювати над собою, іноді — підштовхує до шкоди або приниження іншого.

Приклад

Колега отримав підвищення: один співробітник замість радості став інтенсивно вчитися й працювати більше (біла заздрість), інший почав поширювати плітки й навмисно знижувати результати колеги (чорна заздрість).

Образно

Як двосторонній ключ: може відкрити двері до самовдосконалення або зачинити їх, перетворивши ставлення на ворожість.

Важливо не плутати

Не плутати з ревнощами (це страх втрати значущих міжособистісних відносин, зазвичай пов’язаний із партнерськими стосунками) і з захопленням/успадкуванням (admiration), яке є позитивним визнанням чужих досягнень без відчуття загрози власній цінності).

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини