ТИПИ АКЦЕНТУАЦІЇ

ТИПИ АКЦЕНТУАЦІЇ — наявна підвищена чутливість особистості до певних травмуючих дій, при достатній стійкості до інших, поділяє акцентуації на типи. Кожний Т.а. має властиві тільки йому, на відміну від інших, слабкі місця. Виділяють такі основні типи акцентуаційних особистостей: а/ гіпертимний - характеризується постійно піднятим настроєм, підвищеною психічною активністю з тенденцією недоведення справ до кінця; 6/ циклоїдний - характеризується почерговою зміною фаз гарного і поганого настрою; в/ лабільний - відзначається крайньою мінливістю настрою у залежності від ситуації; г/ астенічний - характеризується підвищеною втомлюваністю, дратівливістю, схильністю до депресії; д/ сенситивний - характеризується з високою вразливістю та заниженою самооцінкою, загостреним почуттям власної неповноцінності; е/ шизоїдний - відзначається замкнутістю, емоційною холодністю, відсутністю емпатії; є/ психастенічний - відзначається з нерішучістю, високою тривожністю, схильністю до роздумів, самоаналізу; ж/ епілептоїдний - характеризується схильністю до дзлостиво-тужливого настрою, конфліктністю, в'язкістю мислення, педантичністю; з/ демонстративний - відзначається авнтюристичністю, марнослів'ям, пихатістю, вираженою брехливістю, нещирістю; и/ дистимний -- характеризується переважанням пониженого настрою, зосередженням на хмурих сумних сторонах життя; 1/ нестійкий - відзначається легкістю до впливу оточуючих, постійним прагненням розваг, задоволень, пошуком нових компаній; ї/ конформний - характеризується надмірною підпорядкованістю, недостатньою критичністю, ініціативністю, схильністю до консерватизму та ін. З Т.. слід рахуватися при розробці психокорекційних програм, здійсненні індивідуального підходу у вихованні, професійній орієнтації і психологічній консультації. Психодіагностика Т а. здійснюється за допомогою спеціальних особистісних опитувальників, зокрема, таких як ПДО /О.Лічко/, СМІЛ /Л.Собчик/, Шмишека та їн.