ТЕНДЕНЦІЯ
ТЕНДЕНЦІЯ
Напрям у розвитку явища або поведінки, що виявляється перевагою одних рис, реакцій чи подій над іншими; усталена схильність або прагнення системи, групи чи особи діяти або змінюватися певним чином.
Простими словами
Постійний напрям або схильність у розвитку подій чи поведінки, коли певні риси або реакції трапляються частіше за інші.
Приклад
У команді зростає тенденція ухвалювати рішення консенсусом — дедалі частіше члени погоджуються замість відкритих суперечок.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
