Питання для обговорення
Питання 1
Чи можна виділити перелік захворювань, які найчастіше виникають під впливом психологічних факторів?
• Психогенна задишка (відчуття нестачі повітря та неможливість повного вдиху зі страхом смерті від задухи) та астма;
• Посттравматичний стресовий розлад;
• Мігрень та головні болі;
• Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю у дітей;
• Нічний енурез у дітей, а у дорослих – синдром подразненого сечового міхура;
• Тривала субфебрильна температура (підвищення температури тіла до 37-38°C);
• Синдром хронічної втоми;
• Гіпертензія у дорослих (стійке підвищення артеріального тиску) та зміни серцевого ритму у дітей чи артеріальна гіпотензія (неспецифічне низький тиск);
• Рецидивуючі болі в животі психогенного походження у дітей та синдром подразненої товстої кишки у дорослих.
Частіше за все це стосується захворювань, причина виникнення яких не зовсім зрозуміла. Особливо для конкретної людини.
Наприклад, вегето-судинна дистонія.
До питань психосоматики можна також віднести й сам процес перебігу захворювання. Наприклад, якщо, незважаючи на лікування, стан продовжує погіршуватися (звичайно, якщо діагноз поставлено правильно).
Важливо розуміти, що якщо фізіологічні зміни вже відбулися, то психологічно від них вже не позбутися. Тому не варто ігнорувати традиційну медицину, навіть якщо це й психосоматика. Робота з психологом допоможе зробити лікування ефективним, але не може замінити його.
Іншими словами, лікар, встановлюючи діагноз, має звернути увагу на психічний стан, на події життя хворого з метою виявити такий взаємозв’язок. На практиці це велика рідкість, оскільки більшість лікарів не мають зацікавленості виявити справжню причину захворювання та вилікувати хворого.
Питання 2
За якими ознаками можна запідозрити психологічні корені хвороби?
Також можна запідозрити «психогенний» характер стану, якщо хвороба виникає за певних повторюваних обставин. Не в тому сенсі, що кожної зими — ГРВІ. А в тому сенсі, що перед кожною нарадою починається діарея, а перед кожною зустріччю з протилежною статтю трапляється вивих щиколотки, наприклад.
Якщо лікування не проводиться, життя людини не змінюється, а болі тривають, наступним етапом буде зміна функціональності органа. Постійний спазм судин у хворому органі та напруження м’язів і зв’язок навколо нього може призвести до запалення, переродження тканин, змін у сусідніх органах, і тоді лікарям уже буде що лікувати по-справжньому. Зазвичай більшість пацієнтів звертаються по допомогу саме в такому стані.
2. Зміна обстановки або якоїсь звичної життєвої ситуації призводить до зникнення симптомів наявної хвороби. І, навпаки, повернення до звичних стосунків, ситуацій та обстановки викликає рецидив цієї хвороби.
3. Коли скарги на ті чи інші симптоми або захворювання носять явно демонстративний та маніпулятивний характер.
4. Коли існують явні або приховані вигоди від хвороби чи хворобливості.
Існують дослідження, які показують, що інфаркт можна передбачити за 3 роки, починаючи від сильного потрясіння та супроводжуючись дрібними життєвими негараздами.
1. Є чіткі симптоми, які складаються в картину соматичного (тілесного) захворювання, і лікар в результаті обстеження встановлює відповідний діагноз та призначає курс лікування. Призначений лікарем курс лікування або не призводить до одужання, або дає короткочасну перерву, але хвороба, попри прогнози, повертається знову.
2. Є група соматоформних захворювань — коли симптоми існують, вони видимі, але при обстеженні лікарі не знаходять органічних пошкоджень, або ці пошкодження не складаються в конкретний діагноз.
3. Сьогодні існують напрямки, які докорінно змінюють наші уявлення про механізм виникнення захворювань. Наприклад, Нова німецька медицина. Напрямок спірний, у наукових колах скандальний, але має практику лікування важких захворювань, наукову базу досліджень і дуже структуровану логіку. Цей напрямок виникнення ЛЮБОЇ хвороби пов’язує з певною програмою психіки. Відповідно вже за подією в житті людини фахівці цього напрямку визначають частку ймовірності виникнення відповідного захворювання. У свою чергу, будь-яке захворювання має свою програму одужання через психологічну роботу з людиною (так звані карти нової німецької медицини). Напрямок бурхливо завойовує прихильників серед медиків і психологів, і я думаю, питання часу, коли він буде визнаний офіційно.
Питання 3
Чи правда, що людина може хворіти, щоб таким чином отримувати певну вигоду?
Хвороба може стати й способом контролювати інших, особливо залежних і підпорядкованих членів родини. Але тоді вигода виходить подвійною — у тих, хто контролює, з’являється потужний інструмент тримати біля себе родичів і отримувати від них підтримку, нічого не даючи взамін. Водночас у родичів з’являється сенс життя та можливість залишатися «хорошими», поки вони доглядають за хворим чи підкоряються його вимогам. Якщо не дуже зрозуміло, що робити зі власним життям, можна присвятити його догляду та турботі про хворого родича.
1. Вигідно хворіти, щоб нічого не робити чи не змінювати у своїх стосунках або в житті. Набагато простіше піти до лікаря, отримати рецепт на модний препарат і почати курс лікування, ніж напружитися та влаштувати своє життя здоровим.
2. Вигідно «вигадати» собі якусь хворобу поцікавішу, щоб уникати та не вирішувати реальні проблеми свого життя.
3. Вигідно хворіти, щоб за допомогою хвороби домагатися чогось від близьких. Наприклад, часто діти «хворіють», щоб отримати увагу, турботу батьків або просто отримати дозвіл не ходити до школи.
Первинні причини, згідно з дослідженнями нейробіології, фізіології, — це стрес і викликана ним лавина гормональних зрушень в організмі та порушення функцій багатьох систем і органів. Підсумок таких порушень — найслабший орган дає збій. А ось вторинна вигода — це єдиний вихід, який вдалося знайти людині з першопричини — стресового фактора. Стрес при цьому може бути викликаний як об’єктивною трагічною подією в житті, так і низкою невдач, конфліктів. Людина хворіє. І тоді бачить відсутню ланку: турботу, увагу, спокій тощо. Але психосоматика зникне лише тоді, коли буде вирішена першопричина стресу.