ПРИНЦИП ПРОЕКЦІЇ

ПРИНЦИП ПРОЕКЦІЇ

Методологічний принцип у психології, який виходить із припущення, що зовнішні прояви особистості — поведінка, творчі продукти, тлумачення подій, мовлення, уподобання тощо — відображають її внутрішні характеристики, включно з прихованими або неусвідомленими мотиваціями, переживаннями й конфліктами. Використовується як теоретична база при створенні й інтерпретації проективних психодіагностичних методик.

Простими словами

Ідея в тому, що те, як людина поводиться або що бачить у неоднозначних ситуаціях, може виступати «дзеркалом» її внутрішнього світу — навіть тих аспектів, які вона сама не помічає.

Приклад

У проективному тесті з неоднозначним малюнком двоє людей можуть описати зовсім різні сюжети: один фокусуватиметься на загрозі та конфлікті, інший — на взаємодії та підтримці; ці різні описання можуть відображати їхні власні емоційні теми або занепокоєння.

Образно

Як печатка, що залишає відбиток на м’якій глині: внутрішня «форма» особистості залишає слід у зовнішніх проявах.

Важливо не плутати

Не плутати з психоаналітичним механізмом «проекція» як оборонною стратегією (коли людина приписує іншим власні неприйнятні думки чи почуття). Принцип проекції — ширше методологічне припущення про зв’язок між внутрішнім і зовнішнім, тоді як механізм проекції — конкретна психічна операція з емоційною функцією.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини