ІМБЕЦИЛЬНІСТЬ

ІМБЕЦИЛЬНІСТЬ

Імбецильність — історичний клінічний термін для середньої ступені психічного недорозвинення (олігофренії), здебільшого вродженого характеру; проявляється помітним зниженням інтелектуальних функцій, обмеженням навчально-побутової та соціальної адаптації і потребою в регулярній сторонній підтримці.

Простими словами

Застаріле найменування стану, коли людина має помітні труднощі в мисленні, навчанні та самостійному побуті і тому потребує допомоги в повсякденному житті.

Приклад

Наприклад, доросла людина з імбецильністю може опанувати прості побутові навички і працювати на елементарних операціях, але потребує допомоги при плануванні фінансів, складних рішеннях і захисті своїх прав.

Важливо не плутати

Термін історично відрізняли від ідіотії (важча форма розумової відсталості). У сучасній класифікації такі оцінки замінено нейтральнішим поняттям «інтелектуальна недостатність» (інтелектуальне порушення), яке вживається для опису ступеня та потреб у підтримці без стигматичних ярликів.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини