ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ

ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ

Розлад самосвідомості, що проявляється відчуттям відчуження від власного «я» — думок, почуттів, тілесних відчуттів або дій. Характерні симптоми: відчуття емоційної відстороненості або онімілості, переживання себе ніби спостерігачем власної поведінки, відчуття автоматизму дій і втрати внутрішньої цілісності особистості. Може виникати епізодично в умовах сильного стресу або соматичного захворювання, а також бути частиною психічних розладів (з тривалістю та інтенсивністю від тимчасових до хронічних).

Простими словами

Стан, коли людина почувається «відстороненою» від себе: ніби її думки, емоції або вчинки належать комусь іншому або виконуються автоматично. Часто супроводжується емоційним притупленням і відчуттям втрати власної присутності.

Приклад

Після сильного потрясіння Олена описувала, що як ніби дивиться на себе з боку — її голос і рухи здавалися чужими, а емоції важко виникали, хоча вона розуміла, що це її власні думки й дії.

Образно

Ніби ти — актор у фільмі про своє життя: знаєш сценарій і бачиш сцену, але не відчуваєш участі зсередини.

Важливо не плутати

Відрізняється від дереалізації: деперсоналізація стосується відчуття відчуження від власного «я» (думок, тіла, почуттів), тоді як дереалізація — це відчуття нереальності або чужості навколишнього світу (предмети й люди здаються віддаленими, тьмяними, нереальними).

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини