БЕЗПОРАДНІСТЬ

БЕЗПОРАДНІСТЬ — поведінка людини, за якої вона не повністю використовує свої наявні можливості для вирішення життєвих проблем, що виникають, практично проявляє бездіяльність там, де, напроти, потрібно активно діяти. Установлено, що Б. виникає тоді, коли людина на основі отриманого життєвого досвіду переконується в тому, що неодноразово прийняті спроби самостійно вийти з трудної життєвої ситуації не призводять до бажаного результату. Однією з умов прояву Б. є вичерпання способів самостійно справитися з проблемою, що виникла, тобто той випадок, коли людина вже випробувала різноманітні, доступні їй способи дій у відповідній ситуації, але так і не змогла вирішити свою проблему. Прискорює відчуття Б. погіршення ситуації, що склалася в результаті здійснюваних людиною зусиль. Тоді вона приходить до висновку, що краще чекати і нічого не робити, ніж ще раз на шкоду собі зробити спробу вирішити проблему. Серед можливих індивідуально-психологічних детермінант Б. можна назвати такі: перевага мотиву уникнення невдачі над мотивом досягнення успіху; низька самооцінка; підвищена тривожність, невпевненість людини в собі; часті невдачі в минулому в подібних та інших аналогічних ситуаціях.