Мудра цитата: Невідомий автор

Скоріше за все це безсвідомість.)))
Віра — це ілюзія.
Очевидно, що свідомість і віра — речі, які не перетинаються.

Віра - це не ілюзія.
Віра - це передбачення, передзнання (передсвідомість) і передчуття.
І вона дає нам сили. Без віри - людина мертва. І вона навіть не людина.
Тож, ілюзія - це щось зовсім інше...

Віра сліпить людину і відводить від реальності.
Так, віра - це могутня сила.
Добре, коли спрямована вона на творення чи одужання, а не на руйнування та поділ.
Віра - це нав’язане чи власноруч нами сконструйоване кліше, рамки, норми.
Віра передбачає авторитет, а авторитет виключає свободу.

Буде віра сліпити чи навпаки підтримувати й спрямовувати — залежить від самої людини. Це як ліки — для одного порятунок, а для іншого — смерть. Залежно від того, як і кому застосовувати.

І з насильством чи вигадуванням вона, звісно, пов’язана (приклади: і нацизм, і комунізм, та багато іншого), але більше — з власним вибором (ми самі обираємо, у що нам вірити, навіть якщо об’єкт віри — брехливий і хтось нас до нього підштовхує — у нас завжди є вибір, погодитися чи ні, підходить ця віра нам чи ні) та з інтуїцією — вищим знанням, передбаченням.

LUTSYSHYN, дотримуючись Ваших тверджень про віру, як можна пояснити, (а особисто для мене - ставитися) до Вашого ж:

"Робота у моєму супроводі допоможе Вам побачити, яке прекрасне, неймовірне і щасливе життя є насправді.

Свіжий погляд наповнить Вас любов’ю і радістю.

Ви зможете перестати боятися жити і подаруєте собі та своїм близьким багато тепла, гарного настрою і простого людського щастя."

Тобто треба або повірити Вам і звернутися до Вашого авторитетного супроводу, або, дотримуючись Вашої ж позиції, позбавити себе свободи і довіритися нав’язуваному Вами кліше, простіше кажучи - стати лохом і піти на розводняк?!

::сміх::

Та не переймайтеся, все і так чудово знають, що між психологією та циганським ворожінням різниця лише в цілях, психолог вірить у можливість допомогти нужденному, циганка вірить у можливість зрубати бабла за красиво побудований логічний ланцюжок, кожен вірить у своє, але ось особисто з Вами можна однозначно пов’язувати лише ілюзії.

Свідомість - потужний інструмент, який дає нам результат не відповідно до фактів, а відповідно до нашої віри.

Друзі мої...

Той, хто написав цю фразу, і той, хто її процитував, очевидно, не розуміють різниці між фактом і вірою...

У факт не потрібно вірити...

Факт, як кажуть, він і в Африці факт...

Я не стверджую, що автор не правий...

Він просто не зрозумів, що сказав...

Або не зрозумів значення слів, які вжив.

Або ми зараз з Вами не визначилися в термінах...

У загальному розумінні всім відоме значення цих слів.

Є факт.

Є віра.

Є знання.

Якщо Ви чи автор не бачите різниці - це потрібно тоді спуститися до азиків.

Віра і факт - це як небо і земля.

Усе, що не є фактом - є ілюзією.

Щось, "притягнуте за вуха".

Пропаганда, переконання чи принципи, а іноді навіть і знання.

Між фактом, вірою і знанням величезна прірва.

Віра завжди залишатиметься ілюзією, що б ми з вами не робили і як би не сперечалися.

Я не знаю, так це чи ні, саме тому я вірю.

Я не можу вірити в факт.

Я не можу вірити в знання.

Віра відірвана і від одного, і від іншого...

Хіба для Вас це не очевидно?

Але питання ж не в цьому.

Замість того, щоб розібратися в деталях, Ви починаєте давати оцінки.

Те, що віра — це ілюзія, — це факт.

І місця для суперечки тут я не бачу.

З фактом не посперечаєшся...

А от з вірою — легко...)))

Саме тому ми й віримо, сперечаємося та намагаємося цю віру підтвердити...

Ми намагаємося самі собі довести, що наша віра правильна, єдина, найсвітліша й найсильніша на всьому білому світі.

Але факт не потрібно ні доводити, ні спростовувати.

Це факт!

Це щось, що вже відбулося.

Ми не можемо вплинути на нього.

Не можемо змінити.

Це не теорема і навіть не аксіома...

Це най"чистіший" елемент у психології, та й у житті загалом.

Але тепер ближче до теми.

Якщо наша свідомість живе на основі віри та ще чогось іншого — не важливо чого, окрім факту, то вона завжди блукатиме в пітьмі сумнівів.

Це ще одна відмінність віри від факту.

Там, де є віра, завжди присутній сумнів.

Це дві сторони однієї монети.

Це кровні брат і сестра.

Їх не розірвати жодними силами.

І часто... По факту... Чим сильніший сумнів, тим лютіша віра.

Ця віра стає сліпою.

Сліпою до фактів...

Цю картину можна розширювати без кінця...

Очевидно, що свідомість, яка живе на основі віри, — це сліпа свідомість...

Це несвідомість.

Це неусвідомленість.

Це найміцніший сон на Землі...

Хтось процитував рядки з мого резюме та побачив у них протиріччя...

Де?

Там немає жодного слова ні про віру, ні про знання.

Там мова про погляд.

Саме погляд на факти є основоположним.

Який це буде погляд?

"Свіжий" чи трохи "під мухою" — це дійсно важливо й цінно.

Ми ніколи не дивимося "прямо".

Тільки у винятковому випадку... у момент крайньої небезпеки...

Та й то — не завжди...

Зазвичай ми дивимося крізь призму.

Призм багато...

Це і та ж віра, і те ж знання, це виховання й спосіб життя, це, зрештою, наше самопочуття чи банальна погода за вікном...

Не перелічити...

Якщо психолог працює "на вірі", то перетворюється на ту саму циганку, тут я з Вами згоден...

І те, що сучасна психологія загалом зараз схожа на циганку чи ворожку, теж Ви влучили в точку, адже багато фахівців, як і Ви, дорогі коментатори, дуже рідко спостерігають за рухом власної думки.

Начитавшись "розумних книг" та вирвавши з контексту пару "мудрих думок", ми часто не вдаємося в подробиці, "беремо це на віру", а частіше залишаємося в полі "подобається — не подобається", "гарне химерне сплетіння слів чи так собі"...

Але розібратися самому й вивчити химерне сплетіння власної свідомості — навіщо?

Є віра!

Є знання!

Є, зрештою, звичка дивитися певним чином і під певним кутом (ще й з певного місця... якогось диванчика, пивка та рибки...)))

Вони легко замінюють нам ФАКТ.

Тож, дорогі друзі, клієнти й колеги.

Як психолог...

Рекомендую...

Нам УСІМ!

Вивчаючи психологію, починати з себе.

Вивчення проявів і рухів власної думки може стати для нас відкриттям.

І це буде відкриття не Фрейда, Ніцше, Юнга чи Сократа...

Воно буде НАШЕ.

Це знання ПРО СЕБЕ — найцінніший скарб.

Воно відкриває шлях до управління власними бажаннями, відчуттями й емоціями.

Це управління й є єдиною метою справжньої психології.

З повагою!

Ваш ментальний помічник...

Можу погодитися і не погодитися з кожним, хто висловився, але все ж висловлюся, як я сприйняла цю фразу!) Якщо обґрунтувати, що віра — це ширше поняття, ніж релігія, а саме те, що людина суб’єктивно сприймає за «істину» у конкретний момент у певному контексті. А факт — це об’єктивність, яка відбувається. То свідомість — це результат сприйняття через віру тих фактів, що відбуваються. І я зрозуміла думку автора так, що не варто обманювати себе тим, що свідомість може охопити «факт»/«істину», адже вона все одно видасть вам за «істину» — саме ваше сприйняття чи віру.