Дякую Вам за щиру відповідь. Як на мене, вона показала, що Ви здатні до глибоко аналізу та рефлексії, що, насправді, говорить про Вас, як про глибоко відчуваючу та думаючу людину.
Мої перші питання були лише початковими. Адже, за тим, що Ви відчуваєте після звільнення з роботи, можуть приховуватися набагато глибші, "застарілі" потреби у прийнятті та схваленні оточуючими. І чи не тому це звільнення так глибоко зачепило Вас, що воно може бути лише певним тригером, верхівкою такого собі психо-емоційного "айсбергу", що має дуже глибоке "коріння", можливо, ще з дитинства?
Адже, насправді, така фіксація на ставленні до себе, така ранимість в сприйнятті себе оточуючими, зазвичай, буває пов'язана з тим, на скільки потрібними та значимими ми почували себе в дитинстві. І, якщо, наприклад, батьки доволі сухо висловлювали свою любов до дитини, не мали звички її хвалити або їх увага була ситуативна, поверхнева, не підтверджена реальною цікавістю до неї, міг сформуватися дефіцит тої самої уваги та схвалення... Саме тоді намагання якнайкраще щось робити буває, здебільшого, спрямованим несвідомо на те, щоб нарешті побачили, почули і обов'язково похвалили, оцінили сказали, що "ти - гарна дівчинка", тобто, визнали значимість. А отже, дали необхідну кількість тої любові, що дозволило б нарешті відчути себе щасливою.
От Ви, наприклад, пишете "...свою работу я исполняла всегда на совесть, старалась всегда всё сделать качественно...", "И почему сейчас закладывается мысль «может здесь действительно всё ок, а я плохая»?
Прислухайтесь до себе. Чи не стоїть за словами "может здесь действительно всё ок, а я плохая» страх маленької дівчинки щось зробити не так, неправильно, а отже, не заслужити маминої,... батьківської любові, або любові дуже значимих в дитинстві дорослих?
І ще. Не закрита дитяча потреба може в дорослому віці дуже ускладнювати життя. Пригадайте, на скільки важливо для Вас, щоб Ваші зусилля оцінювали оточуючі позитивно, щоб Вас "бачили" та хвалили, признали Ваші старання та Ваші зусилля? І чи не було інших ситуацій, де б Ви почувати себе так само невиправдано непоміченою та знеціненню?
Edited by author 01.08.2026 15:51