Апатия

Яна, доброе утро! После каких событий Вы начали так себя чувствоваь? Вы описываете симптомы депрессии.

Здравствуйте, Яна!
У вашего состояния конечно же есть какие-то причины. Просто так ничего не возникает. Важно разобраться, какими могут быть эти причины? Это не просто и не быстро, но вполне возможно. Но самой вряд-ли получится. В подобных ситуациях люди, чаще всего пытаются "закрыть" чем-то или кем-то подобные состояния, однако такие стратегии только отчуждают человека от себя самого. А тут необходимо, в самом начале, начать исследовать ваши состояния.

абсолютно нет настроения и жизненных сил

Всегда ли нет настроения и сил, или всё-таки, в какие-то моменты получше?

Но ничего не помогло или не получилось

Всё ли не помогло? В какие моменты получалось, а в какие - нет?

да и нет времени ни на что, кроме учёбы.

Ваше ли это убеждение? И почему вы заполняете всё время вашей жизни учёбой? Кому это нужно?

Никаких больших проблем у меня нет

Есть только одна глобальная проблема - "невозможность жить".

Кроме учёбы мне почти ничего не интересно, у меня большие планы и цели в этой области.

В этом месте есть что-то интересное.
И есть ещё много вопросов по вашей ситуации, с которыми важно было бы поработать.
Также есть противоречия, на которые необходимо обратить внимание:

у меня абсолютно нет настроения и жизненных сил, ничего не радует

у меня большие планы и цели в этой области

Никаких больших проблем у меня нет

но мне очень плохо

И последнее - вы, в некоторых моментах, попадаете в ловушку:

Пыталась бороться с этим состоянием:

Не нужно бороться с этим состоянием, вы же не знаете с чем боретесь, и потом, ведь этим состоянием вы-настоящая пытаетесь что-то показать. Здесь нужно идти "в это состояние", исследовать его, научиться быть с ним и не разрушаться, а потом только качественно можно будет что-то с ним делать...
Удачи)

Ответ отредактирован автором 15-04-2020 13:11:16

Доброго дня, Яна.

У меня в этом году было много неприятный событий: ссоры с родителями/друзьями, у мамы были проблемы со здоровьем, сложности у учёбе. Но всё уже наладилось, но вместо радости, такое состояние. Можно как то самостоятельно это победить?

Безліч стресових факторів повпливали на Ваш психологічний стан + припускаю, що Ви зараз знаходитеся на карантині і це лише погіршило ситуацію. Іноді причиною депресії можуть бути як екзогенні (зовнішні - сварки, надмірне навантаження і т. д.), так і ендогенні (внутрішні - гормони) фактори. Ви казали, що ходили до лікарів. Чи не було у Вас гормональних проблем?
Також депресія може бути спричинена невираженням певних емоцій через внутрішню заборону (гнів, сум), які Ви накопичували в собі. Як Ви відчуваєте, чи є якісь емоції, які Ви не дозволяєте собі виражати?
Депресія - це явище полідетерміноване (може бути безліч причин її виникнення) і щоб її подолати, потрібно знайти корінь її виникнення.

Також перепитаю Вас ще раз: чи Ви зараз підтримуєте контакти із друзями? Які зараз стосунки з Вашими батьками? Ви розповідали їм про свій психологічний стан на зараз і чи Ви просили в них психологічної підтримки? Чи зараз у Вас велике навантаження по навчанню? Можливо ці стресогенні чинники + установка "будь сильною, не проси про допомогу" і досі впливають на Ваше життя і тому Ваша депресія і досі не проходить (а зараз у Вас механізм заперечення проблем).

Кроме учёбы мне почти ничего не интересно, у меня большие планы и цели в этой области. Но если у меня и дальше будет такое состояние, но у меня, конечно, ничего не получится.

Поважаю Ваше прагнення, Ви цілеспрямована людина, однак, з іншого боку, я бачу, що Ви занадто вимогливі до себе. Звідки ця вимогливість (можливо батьки)? Можливо Ваша надмірна самокритичність та високі вимоги до себе підживлюють Вашу депресію. Коли ми ставимо надто великі цілі (недосяжні), а не розділяємо їх на невеликі підцілі, які більш реально досягнути, то це викликає фрустрацію (адже Рим не за один день будувався) і зниження самооцінки. Отримання задоволення від невеликих перемог формують наше позитивне ставленя до себе.

Пыталась бороться с этим состоянием: ходила по врачам (чтобы исключить проблемы со здоровьем), пила витамины, пыталась заниматься спортом, найти хобби и друзей.

Помітно, скільки Ви докладали зусиль для відновлення свого емоційного стану, проте, чомусь, вони не допомогли. І тут я дам Вам відповідь на Ваше запитання "Можно как то самостоятельно это победить?" через аналогію. Ви зламали руку. Звісно, Ви можете накласти якусь шину самостійно і вона зростеться. Проте як і скільки це буде тривати? Можливо і рівно, проте ймовірність дуже мала. Якщо Ви підете до травматолога, то ймовірність позитивного результату є значно більшою. Ви вже перебровували всі можливі варіанти самостійно, проте нічого не вийшло. Тоді проблема лежить глибше і Вам необхідна допомога спеціаліста. Рекомендую Вам звернутися до психолога (зараз багато працює в онлайні). Якщо вся проблема у фінансах, то завжди є психологічна служба при Вашому навчальному закладі або безкоштовні психологічні консультації в соціальних службах.

Не будьте "завжди сильною" (це виснажує), дозвольте Вам допомогти рідним та професіоналам.

Ответ отредактирован автором 15-04-2020 13:32:29

Самостоятельно победить, увы , не сможете. Только под руководством выбранного Вами "учителя", требуется время и Ваша готовность выполнять домашние задания, направленные на устранение данного состояния, устраним причину,и радость войдет в сердце. Работать можно и он-лайн. Если с этим не работать, то дальше путь -в психиатрию, думайте, выбирайте психолога и начинайте работу.