Відповідно до Вашого останнього доповнення, я бачу, що причина Вашого хвилювання, насправді, лежить в нездатності вирішити конфлікти і Вас це лякає. Помітно, що Ваш наречений Вас кохає і Ви його теж, адже Ви зараз намагаєтеся знайти причину на цьому форумі, а він також робить якісь кроки, розпитуючи Вас про якісь моменти у Вашому житті.
цитата:
Не хватает того, что он ее может понять меня, когда я ему объясняю, что иногда мне нужно побыть одной, например. Он воспринимает это слишком эмоционально, иногда сталкиваюсь с тем, что меня душит чрезмерное количество его чувств ко мне
Припускаю, що Вашому нареченому важлива Ваша увага і Ваше вираження любові. Іноді люди бояться втратити свого партнера і потребують постійного підтвердження "любові" з їхнього боку. Корінь цього може лежати в травматичних стосунках із попередніми партнерами та вдитячо-батьківських відносинах. Таким чином, можливо, він вибудовує із Вами модель созалежгих стосунків.
Також, я цілком можу зрозуміти і Вашу позицію тому, що в кожної людини мають бути свої особистісні кордони, а їхнє систематичне порушення виснажує. Проте, згідно із Вашою розповіддю (про попередні складнощі із чоловіками, не бажання ділитися якось інформацією з чоловіком), я цілком можу припустити, що у Вас наявна "контрзалежна модель побудови стосунків" (її корінь також лежить в психологічних травмах дитинства та в стосунках із попередніми партерами), Несвідомо Ви боїтеся близькості (через страх бути "поглинутою в тосунках") та, водночас, хочете її і цей конфлікт Вас розриває зсередини.
цитата:
У подружек в браке все хорошо и они с мужьями друг друга понимают, и мне кажется, что я никогда не смогу прийти к этому, что у всех все хорошо, а у меня — нет.
Запам'ятайте: чуже сім'я - це темний ліс. Ви бачите лише зовнішню соціальну картинку, яку Вам дозволяють показувати. Навіть у найщасливіших пар є конфлікти, просто про них не розповідають на публіку. А як, власне, формується щастя у парі? Через спільне, конструктивне вирішення конфліктів і близькість. Це не дається відразу через ідеальне поєднання характерів, а є постійною співпрацьою двох, адже стосунки - це робота.
цитата:
Я начинаю переживать из-за брака, потому что боюсь с этим не справиться, не понимаю, что я делаю не так, что мой мужчина себя так ведёт.
Цілком розумію ваше хвилювання. Насправді, Ви і Ваш чоловік здатні із цим впоратися, головне - взяти обом відповідальність за ваші стосунки і працбвати над ними.
цитата:
например, я могу сказать, что какая-то часть моей жизни слишком интимная и я ещё не готова ее обсуждать, он начинает "мстить" и в самое ближайшее время, когда я задам ему какой-то вопрос, он ответит тем же
.
Оця теза містить корінь проблеми. Знаєте, вашого партнера можна зрозуміти. Гармонійні, партнерські стосунки - це близькість, яка формується через відкритість і взаємодовіру. Запитайте себе - чому Ви не можете розповісти йому якусь частину своєї інтимної інформації із минулого, що Вам заважає (припускаю, що корінь проблеми лежить у Вашому травматичному минулому і контрзалежної моделі побудови стосунків)?
Ви і самі бачите, як Вам неприємно, коли Ваш партнер не ділиться із Вами своїми інтимними подробицями. Його гнів конструктивний і Ваш також. Зараз Ви граєте у психологічні ігри (постійні суперечки), щоб несвідомо уникнути близькості, міняючись ролями (Переслідувач-Жертва).
цитата:
Когда спрашиваешь насчёт чего-либо "а почему ты так сделал?", то в ответ 100% будет "а ты тоже...".
Бачите, це хороша ілюстрація. Замість того, щоб зрозуміти себе, чому Ви не говорите йому деякої інформації (і відповідно, пояснити йому потім) Ви на нього нападаєте, а він, в свою чергу, замість того, щоб відкрито заявити про свої переживання, хвилювання та потреби, починає продовжувати грати в гру "Це все ти...". А проблема то в немінні відкрито заявити про свої потреби і переживаня + якісь вніутрішні конфлікти і травми з минулого, що зараз впливають на ваші стосунки.
цитата:
Хотя я много раз объясняла, что мы оба скорее всего виноваты в каждом конфликте.
Ви цілком правильно кажите, за виникнення конфлікту, як і за його вирішення, завжди відповідальні двоє.
цитата:
Доказывать хочется матери, в первую очередь, что я могу без нее справиться со своими отношениями, и что ее советы мне не нужны. И если она не смогла построить здоровые отношения, то ее примеры мне точно не помогут
.
Розумію Ваш гнів на матір, адже вона втручається у Ваше життя. Пара - це єдиний організм, а посторонній вплив збоку лише його розвалює. Ви зазначили, що у Ваших батьків були погані стосунки один з одним, припускаю, що там також лежить корінь Вашої контрзалежної моделі поведінки. У Вас бореться два почуття: страх, що Ви повторите долю своєї матері + гнів, що у вашому дитинстві Ви не бачили модель гармонійних стосунків.
