Чому важко довірити хоч щось найближчій людині,в чужій легше?
Мені завжди розказують секрети,а мені важко щось розказати,навіть найближчій подрузі,хоч і хочу розказати.Мені навіть легше сказати це чужій людині,але не близькій.Коли до мене говорять,в мене може бистро настрій поміняти,незалежно що говорять погане чи добре і я можу просто мовчати у відповідь.А якщо і далі питають щось,то можу заплакати.Мені важко,бо все тримаю у собі.В голові прокручую ситуацію якусь і думаю що можу сказати у тій чи іншій ситуації,хоч знаю,що такої ситуації може не бути.Зранку коли до мене говорять чи вночі завжди поганий настрій.Скажіть,що зімною,в чому проблема,до кого звертатися,що робити,мені вже дуже важко мовчати,а говорити ще важче.(І хотіла ще добавити,що з татом і мамою я жила до 11 років,потім вони рлзлучилися,з ним я майже не говорила,навіть,коли він з нами жив,він завжди мовчав,навіть до мами не говорив,зараз я живу з братом,мені 17,ходжу в школу,від мами переїхала,бо неможу слухати її,коли воеа до мене говорить,вона мене нервує,навіть коли мовчить )
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Привіт, Юлія! Дуже тебе розумію. Чужій людині дійсно набагато легше розповісти про себе що завгодно, адже ця людина нічого від тебе не очікуе, в неї нема образу того якою ти МАЄШ бути, і ти МОЖЕШ бути собою без ризику.
Можливо, коли тобі розповідає мама якісь речі, про які ти не хочеш чути, важко її зупинити. Тому дійсно ти знайшла такий вихід для себе, як переїзд.
Для того, щоб розібратись в чому проблема, що заважає тобі говорити, потрібен деякий час та робота з психотерапевтом, яка може добре допомогти. ( адже це також розмова із незнайомою, незалежною людиною ).
Скажи, а коли тобі хочется відповісти, і ти себе зупиняешь, чого ти намагаєшся уникнути? Давай просто пофантазуємо, ось ти розмовляеш з кимось, щось тобі не подобається, ти щось відчуваєш у цей момент. Що саме відчуваеш? І Що станеться, якщо скажеш про це людині? Це просто фантазія, відповідь може бути будь яка. Що перше спало на думку?
Доповнення від автора питання·
Я відразу червонію і відчуваю стид,я хочу перевести тему,або виправдати себе,нехочу на собі пляму поставити.Якщо мені не подобається,то буду інше доказувати любими способами,навіть якщо це юуде щось невірне,всеодно докажу своє
Тобто це відбувається тільки із важливими для вас людьми? Тими хто подобається?
Ви відчуваєте стид, це дуже не приємне відчуття того, що я якийсь не такий. Скажіть, а чим ви себе лякаєте? Що станеться, якщо ви будете в той момент не ідеальна, не зовсім така як потрібно?
Доповнення від автора питання·
Нічого не станеться,але я вже зробила навколишнім людям одну картинку про себе.Хочу ,щоб вони бачили мене з найкращої сторони,а поганих щоб не замічали
То ви намагаєтесь бути не людиной а просто чудо-жінкою. Таке стремління зрозуміло, завжди хочеться стати краще. Але як ви витримуєте такі вимоги до себе? Адже у людині є як і хороші сторони, так і погані.
Якщо ваші навколишні люди, побачать вас не тільки з найкращої сторони, що станеться? Як вони відреагують?
Доповнення від автора питання·
Та мабуть ніяк,але я сама хочу бути для них доброю,найкращою,але насправді як то кажуть в тихом омуте черти водятся
Хочу запропонувати вам маленький експеримент. А потім поясню, навіщо це було потрібно. Якщо, звісно, ви захочете.
Напишіть мені будь ласка одну вашу хорошу рису и одну вашу погану рису.
"але насправді як то кажуть в тихом омуте черти водятся" і вони мають право на існування.
Спробуйте вивчати в собі усі свої якості, але не оцінюючи іх. Не ставити їм позначку + або -.
Просто знати про себе " А ще я можу бути і такою, а інколи і такой, а ще я завжди така, коли відбувається те-то і те-то". Головне не загоняти себе у рамки + та -.
Зрозумійте правильно, моральні цінності нікуди дівати не потрібно, я зараз кажу про людські якості, а не вчинки.
Удачі вам!
Ответ отредактирован автором 21-03-2020 00:52:46
Доповнення від автора питання·
Добра якість можу вислухати завжди і ділюся зі всім,що є,а погана,це двулічность
А тепер пофантазуємо. Скажіть 2-3 речі, чим те що ви можете вислухати погано?
Та чим те що ви іноді двулічна може бути хорошим?
Доповнення від автора питання·
Те ,що я можу вислухати погано тим,що забиваю свій мозок чужими ненужними розказами,а потім думаю кому то розказати те,що я дізналася,але далі тримаю це у собі.Те,що я двулічна,може бути хорошим,бо я сприймаю все пофігістично,не беру до серця,але тим часом і співчуваю або роблю вигляд,що співчуваю.
Ось бачите. Якщо не дивитись на свої якості тільки із знаком + або - можна пізнати себе і приймати себе як людину, яка може бути різною. Можливо таке відношення до себе допоможе вам не переживати, що ви виявите якісь свої ( не ті ) якості перед важливими для вас людьми.
Які в вас зараз думки? Що відчуваєте?
Доповнення від автора питання·
Зараз легко,ніпрощо не думаю,а от ввечері знову почну про все думати і заганяти себе в глухий кут
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
