Добрий день, я в складному становищі. Я посварилась з подругою. І ми настільки страшно посварились що не розмовляємо уже 4 дня. Вона дуже високої думки про себе. Я не хочу її дзвонити тому що я розумію що якщо я позвоню то я так якби « постелюсь їй під ноги », В неї так завишена самооцінка, і мене це дуже нервує, тому що вона вважає щл вона сама розумна і вевесь світ обертається навколо неї. Хоча про себе вона так не вважає а навпаки поНижує себе. А сварка в нас сталась через те шо я її запросила на весілля в дружки, я хотіла Би дружки шили плаття, вона ссказала що не має коштівкоштів, і якщо я буду шити то вона в дружки не піде. Мені стало обідно, тому щг ввона ходить бо кафе гроші розпускає, а на сукню грошей немає. Я їй казала що до весілля вона грошІ назбирає, але вона вперлася і Сказала що шити вона гоошей немає. Мені ообідно через те що до одної дівчини вона ішла шшила пплаття А до мене нне хоче, хоча дружимо ми зз нею 4 роки і вона мені відмовляє в дружки ііти. Тим більше ця розмова сталася при наших обших друзях, вона почала на мене так кричати, що тіпа я не розумію шшо то грошей нема що я думаю що так легко всьо. Вона мене так якби попустила перед нашими друзями, тоді вв відповідь я почала на неї кричати. І вона сказала що Як мене не було в компанії, то було краще. Мене взяла дуже ссильна обіда я розвернулась і пішла до домудому ннізким Не попрощавшисьпопрощавшись. А ввона залишилась з друзями, і ссаме головне з тих доузів Мені ніхто нне позвонив і нне закликав назад до них, я дуде плакала, тому що кожному з них я в усьому помагала чим могла, а Мені навіть ніхто не позвонив, а вони ввсі сиділи ввисилилися, а я дома плакала. Я була ззанадто добра до них а вмене просто ноги витирли. Моя подруга колись не мвла взагвлі з ким дружити, ніхто з нею не хотів дружити одна я. І мене тепер мучить те що ми посварились, все таки як Не як 4 роки дружби. І я боюсь що я більше з нею не помирюсь, і нне буду мати взагалі подруг, тому що всі подруги за неї а не за мене, а я залишилась одна. І ммене це ддуже лякає, тому що немає навіть зз ким поговорити. Що мені робити?
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
+ ще коли вона обіжалась і ішла до дому, то всі бігли її зупиняли втікали, а коли я пішла, то мені навіть ніхто не позвонив і не написав. Таке враження що я їм не потрібна взагалі, або в них завість проста. Але на душі мене це мучить що така сварка сталася, дуже сильна обіда чому так.
Краща відповідь
Алена Ивановна Узунова-Цебенога (Одесса)
психолог
Психолог більше не активний на сайті
Здравствуйте.
Вам больно и обидно от ссоры с подругой и непонятости.
Хочется исправить ситуацию потому что появляется страх, что Вы останетесь одна и больше никто и никогда не будет Вас куда-то звать и общаться. И это далеко не так, так как раз у Вас уже была подруга и Вы общались, знакомились с другими людьми, значит получится познакомиться и подружиться с другими новыми друзьями.
А вот качество этой дружбы или взаимоотношений зависит от Вас и, самое главное, от отношений с самой собой и от уважения к себе. И именно с этого надо начинать, с уважения к себе, к своим потребностям, к своим желаниям, к принятию себя и к умению себя защитить.
Чому б вам про свої переживання не розповісти своїм друзям? І про можливу заздрість, і про те, що вам без них погано, і про те що плакали, що вам не байдуже що ви посварились. Я думаю вам є про що поговорити.
ще коли вона обіжалась і ішла до дому, то всі бігли її зупиняли втікали, а коли я пішла, то мені навіть ніхто не позвонив і не написав
Добрый день Юля. Вы когда уходили, хотели, чтобы за Вами тоже пошли как за подругой? Получается хотели, чтобы кто-то встал на Вашу сторону. А если Ваши друзья Вас не поддержали не потому, что вы им не нужна? А потому, что они с Вами не согласны? У меня возникло ощущение, что если Вас поддержать, то нужно полностью разделить с Вами мнение об этой ситуации. И тогда для других людей это идти против себя.
цитата:
Я не хочу її дзвонити тому що я розумію що якщо я позвоню то я так якби « постелюсь їй під ноги », В неї так завишена самооцінка, і мене це дуже нервує
Читая Ваш вопрос у меня возникло ощущение, что у Вас с подругой самооценка где-то на похожем уровне. Вы пишите, что боитесь «стелиться ей под ноги». Получается, что Вы так же как и она ставите выше свою обиду, чем вашу дружбу. И если до нее Вам придется «опуститься» чтобы «постелиться», значит Вы тоже довольно высоко находитесь.
Тогда Вы с ней вдвоем играете в игру «кого сильнее обидели, вместо того, чтобы спокойно обсудить, что произошло. Вам важна эта дружба, этот человек?
Добрий день!
Ви описали страх залишитись одною. Чи він лише в цій ситуації виникає і чи буває і в інших ситуаціях? Для чого догоджаєте іншим друзям? Чи є у вашому житті інші важливі для вас люди з ким можете поговорити? (н-д мама, майбутній чоловік і.т.д.). Не бійтеся відкрито говорити про свої почуття з подругою. В стосунку беруть участь двоє. Якщо подруга завжди себе так веде, то задайте собі питання: "Для чого Вам потрібна така дружба? Що змушує вас продовжувати дружити? ".
Доповнення від автора питання·
Все таки ми з нею дуже довго дружимо, якось без неї не так, нема з ким по телефону говорити, гуляти. Я боюсь лишитись одна. Але й обідно мені чому вона так на кричала на мене, чому вона відмовилась іти в дружки адже ми так дружити, і тут така сварка. І лише я подумаю що їй все одно на нашу дружбу, вона там сидить з нашими спільними друзями веселятся, гуляють, а я сиджу дома одна. Так в мене є майбутній чоловік але він не може бути постійно поруч. Тай з друзями ми бачились раз у тиждень. Але все таки компанія, ти відчуваєш що ти можеш кудись піти разом погуляти, а тут ти сама, будиш дивитись як вони веселиться. І таке враження що вони ніби спеціально "дивись ми веселимось, нам добре, а ти погана подруга, ми не хочемо хай тобою дружити"
Я дружбу ціную, але якщо я перша візьму ініціативу, то мене це буде ще гірше мучити. Просто я відчуваю що до мене менше люди тягнуться ніж до неї. Вона до всіх ходить підлизується, і зато завойовує увагу інших
Доповнення від автора питання·
І страх лишитись самою виникає навіть при сварці з батьками, хлопцем, але найбільше з друзями. Я правила бути в колі друзів, я не люблю сидіти дома, так як деякі. Я екстраверт
Але й обідно мені чому вона так на кричала на мене, чому вона відмовилась іти в дружки адже ми так дружити, і тут така сварка.
Юля, ссоры между подругами это нормально. Вы разные люди, вы не можете думать обо всем одинаково. Вам обидно, это действительно сложно, Вы хотели как лучше договориться, а вышло непонятно как. Насколько я поняла из написанного, Ваша подруга не отказалась ни от Вас, ни от вашей дружбы. Она отказалась шить платье. Из своих причин отказалась. В принципе не важно, есть деньги у нее или нет, ну не готова она шить это платье. И получается, что без платья, она Вам в дружках как бы и не нужна. Это так? Потому что она вполне могла сделать такой вывод. И скорее всего она так же чувствует себя брошенной Вами (ушли-то Вы).
цитата:
вона там сидить з нашими спільними друзями веселятся, гуляють, а я сиджу дома одна.
На данный момент, то, что она веселится это Ваши фантазии. Возможно это так, а возможно нет. Человек может как угодно показывать веселье, но при этом грустить. Вы подруги, раз вы давно вместе, я уверенна, что вы друг другу нужны обе.
А сидите Вы дома одна только по Вашему выбору. Вас же никто не выгонял? Не отказывался с Вами дружить? Вы сами спровоцировали изоляцию, уйдя не попрощавшись. И только Вы сама можете это исправить, вернувшись.
Навпаки я хочу би вона пішла до мене в дружки з платим чи без. Але моя гордість не дозволяє мені зробити крок до примирення. Боюсь що вона взагалі відмовиться після цеї сварки іти мені в дружки
Доповнення від автора питання·
Боюсь що я перша зроблю крок, і вона буде зверхньо дивитися на мене, буде думати що всьо робиться по її
Юля, сопереживаю вам. Видимо этот конфликт задел чувство вашей ценности. Мне кажется, что именно в вашем ощущении себя ценной и будет выход из сложившейся ситуации.
Поразмышляйте, кто или что определяет вашу ценность, как человека?
Если её определяют окружающие люди, то вы регулярно будете раниться об чужие слова и действия, будете быстро сбегать из эмоционально напряжённых ситуаций, прятать себя от людей.
Ищите ощущение ценности внутри себя, взращивайте любовь к себе и тогда такие разговоры с подругой не выбъют вам почву из-под ног. Процес этот долгий и лучше его проходить с психологом.
Краща відповідь
Яна Дерич (Чернівці)
психолог
Психолог більше не активний на сайті
цитата:
Але все таки компанія, ти відчуваєш що ти можеш кудись піти разом погуляти, а тут ти сама, будиш дивитись як вони веселиться. І таке враження що вони ніби спеціально "дивись ми веселимось, нам добре, а ти погана подруга, ми не хочемо хай тобою дружити"
А Ви чекаєте, що вони Вас покличуть? А як було раніше, по чиїй ініціативі Ви збиралися компанією? Щоб сказали подрузі якби Вам не заважала гордість? Можете спробувати написати це все на листі і порвати чи спалити його. А з ким із компанії Вам було б цікаво/хочеться зустрітись, поговорити? Чи виділяєте там окремих людей? Чи могли б до когось подзвонити і поділитися своїми переживаннями?
Доповнення від автора питання·
Так я хочу би вони мене покликали. Я сьогодні з своєю подругою випадково здибалась. Стали говорити я їй сказала все як є що мені обідно навіщо було таке робити. Вона сказала що то я перша почала кричати, попускати перед всіма. Я їй сказала "а навіщо було казати що як мене не було то було спокійно, значить навіщо мене в вашій компанії?'' на що вона мені відповіла" те що ти мене не зрозуміла це твої проблеми, я мала на увазі що як тебе не було не було сварок, а ти прийшла( бо я до них пізніше підойшла) і зразу почала кричати''. вийшло що я винна що я попустила її перед усіма, так вона вважає. коли я їй почала казати що не треба було так робити, вона зразу почала казати "та добре що ти така гарна добра, а я погана ". Я їй казала за наших обших друзів як вони могли так поступити, вона сказала "причім тут я, говори їм". І це так прозвучало для мене як " я нінакого не ображена бо мене всі підтримали, а тебе ніхто от і розбирайся з ними сама, а я тут ніпричім. За сукню я їй пішла на уступок і сказала що вона може не шити сукню а брати ту що є, на що вона погодилась. так ми розійшлись по своїх справах. Але всеодно мені не пособі після цьої сварки дивитись їм всім в очі, в мене таке враження що вони зверхньо будуть всі дивитися на мене будуть думати '' от бач хотіла пообіжатися, а тебе ніхто не підтримав, такщо сиди тихо і більше нічого такого не роби." Не можу я просто зара піти і сидіти з ними як нівчом не бувало. Вона сказала що позвонить мені коли звільниться а вже купа годин пройшло а вона так і не позвонила
Доповнення від автора питання·
сьогодні маємо зустрітися всією компанією. Іти мені чи ні? Чи залишитись дома би ще конфлікт вщух? а як іти то як мені поводитись?
Конфликт утихнет, если Вы с ними это обсудите. Начался-то он при Вас. И живет до сих про в Вас. Вы же уверены, что друзья теперь думают о Вас плохо. Тот, что начался из-за платья, Вы его вроде бы решили? Но есть еще друзья. Как Вы считаете, им есть за что обижаться на Вас?
цитата:
Я їй казала за наших обших друзів як вони могли так поступити, вона сказала "причім тут я, говори їм".
В этом месте она и правда не может отвечать за них. Друзья составили свое мнение, несомненно принимая во внимание этот скандал и ее переживания. Но власти поменять их мнение у нее нет. И говорить с Вами от их имени было бы неразумно. Только Вы с ними можете решить этот вопрос.
цитата:
Іти мені чи ні?
Вы хотите пойти? Чего опасаетесь?
Доповнення від автора питання·
на мою думку друзі на мене не ображаються, тому що я посварилась з однією подругою а не з усіма. Я хочу піти, але в мене складається таке чуство що я там зовсім не потрібна. Як вони мене сприймуть що тоді я від них пішла не попрощавшись, а тепер вернулась. Я боюся осуду, що вони зверхньо будуть дивитися на мене, адже я одна а їх багато. І як після такого в очі дивитися, неможна ж вдавати що нічого не відбулося. В мене таке враження що я в чомусь винна.
Як вони мене сприймуть що тоді я від них пішла не попрощавшись, а тепер вернулась.
цитата:
І як після такого в очі дивитися
Если Вы знаете, что могли обидеть своих друзей, то извинитесь за это. Вы и правда не думали о них в тот момент. Но если Вы переживаете, сказите про это. И про то, что Вы не хотели их обидеть. Возможно стоит позвонить?
цитата:
тоді я від них пішла не попрощавшись, а теперь вернулась.
Да, Вы ушли, а теперь вернулись. Вы чувствуете, что не имеете право на выражение чувств? Как будто такой быть нельзя, стыдно.
А если Вы имеете право обижаться и они имеют такое право? Думаете, друзья никогда не обижаются друг на друга и всегда расходятся, когда такое происходит?
Ви написали: "Я хочу піти, але в мене складається таке чуство що я там зовсім не потрібна. Як вони мене сприймуть що тоді я від них пішла не попрощавшись, а тепер вернулась. Я боюся осуду, що вони зверхньо будуть дивитися на мене, адже я одна а їх багато. І як після такого в очі дивитися, неможна ж вдавати що нічого не відбулося. В мене таке враження що я в чомусь винна."
Для того, щоб перевірити що буде насправді і чи справдяться всі ваші страхи по відношенню до друзів і свого стану,піти назустріч з друзями.
Успіху Вам!
Краща відповідь
Яна Дерич (Чернівці)
психолог
Психолог більше не активний на сайті
цитата:
Я хочу піти, але в мене складається таке чуство що я там зовсім не потрібна. Як вони мене сприймуть що тоді я від них пішла не попрощавшись, а тепер вернулась. Я боюся осуду, що вони зверхньо будуть дивитися на мене, адже я одна а їх багато. І як після такого в очі дивитися, неможна ж вдавати що нічого не відбулося.
Юля, можете перепитати їх як вони ставляться до того, що сталось між Вами і подругою, до того, що Ви пішли не попрощавшись. Можете поцікавитись як вони Вас бачать, що цінують в Вас.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
