Дитина ріже собі тіло

Вітаю Вас. Розумно і правильно, що Ви серйозно сприйняли це. Самопошкодження це завжди сигнал серйозних психологічних переживань, це потребує швидкого звернення до психотерапевта і лікаря-психіатра. Це питання на повноцінну консультацію і подальшу терапію

Обязательно психиатр+психотерапия детская с родительскими консультациями. Это тот звоночек, который ни в коем случае пропускать нельзя, само не пройдет.

Погоджуюсь з колегами щодо консультації фахівців.
При цьому з дитиною важливо налагодити спілкування, яке б допомогло їй виговоритися.
Для цього важливо НЕ питати, а просто спілкуватись, щось своє розповідати, чимось іншим, не порізами, цікавитись у дитини.
Є такий спосіб спілкування- "активне слухання"- можете знайти в інтернеті.
Дуже допомагає встановити зв'язок з дитиною.
Це ваша дитина, чи Ви просто її знаєте?

Доброго дня!
Якщо підліток завдає шкоди собі, як правило, таким чином дитина може висловлювати невдоволення собою, за щось себе ненавидіти, карати, намагатися спричинити собі біль за те, що не відповідає якимсь вимогам чи ідеалам, за те, що зробила помилку, на яку у неї не було права...тощо.
Наприклад, підліток, в прямому сенсі, рвав на собі волосся жмутами. Ніякі мамині зауваження та вмовляння не допомагали.
Як з'ясувалося, мама його дуже ідеалізувала, намагалася весь час зробити кращим, робила безкінечні зауваження, мала завищені очікування щодо власної дитини .... А хлопець "не дотягував" до маминих вимог і за це себе ненавидів. І у такий спосіб карав себе за свою недосконалість...
Ваше питання - це серйозний запит на сімейну
терапію. Бо, як правило, поведінкової корекції потребують не лише діти, а, нерідко, насамперед, їх батьки, які зачасти є самі несвідомими "авторами" такої поведінки у дитини.

Відредаговано автором 02-11-2024 16:14:04