Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Потрібно мати щось спільне, щоб розуміти одне одного, і чимсь відрізняти...»

Чайлд фри або свідома бездітність

Вагітність, пологи, материнство

More from this author

17.01.2023

Чайлд фри або свідома бездітність

Як зрозуміти, що хочу мати дітей. Чи не хочу. Коли постійно говорять чи питають, «пора б вже й дитинку завести», «а чи хочете вже дитинку», що ви відчуваєте? Перед тим, як приймати якесь рішення, потрібно розуміти, що ...

20.08.2022

Впевненість в собі

Впевнена людина – має віру в себе, у свої сили, можливості. Вона довіряє своїм почуттям та емоціям, своєму тілу та його реакціям. Вона розуміє чого хоче і головне – чого не хоче 🙌

29.07.2022

Відносини та війна

Клієнти, оточення, підписники говорять про одне і теж. Відносини у парі змінилися, стали іншими, це відчувається шкірою, у словах, у вчинках. Війна – тригеріт, вона змушує думати по-іншому, вона змінює цінності...

10.07.2022

«Військова» тривога

Особливо тривожні стали ще більш тривожними. Не особливо тривожні - почали з нею «знайомитися» частіше😞 Ось вони реалії воєнного часу, коли тривожність, панічні атаки проходять червоною ниткою вже 4 місяці за нашим життям😢М

Чайлд фри або свідома бездітність

Дети

Отже, мати чи не мати, ось у чому питання.

І відразу, навряд чи хтось знає краще, ніж ви.  Як вам жити, в якому складі, в якій кількості.

Але що важливе!  Перед тим, як приймати якесь рішення, потрібно розуміти, що воно саме ваше. Не нав'язане модою, соціумом, сім'єю, друзями, лідерами думок тощо.

В ідеалі – пройти свою психотерапію, «викинути зайве, залишити потрібне». Але на жаль, психотерапія все ще йде після «ворожок, екстрасенсів, порад подружок тощо». І на це є причини у нашого суспільства. Але сьогодні не про це.


Отже, як зрозуміти, що хочу мати дітей. Чи не хочу.

Шляхом самоспостереження, за своїми почуттями, емоціями, інтуїцією.


Наприклад, коли мені постійно говорять чи питають, «пора б вже й дитинку завести», «а чи хочете вже дитинку», що ви відчуваєте?  Провину? Сором?  А може, сум, тугу? Злість, роздратування?


Якщо заводити дитину, тому що мама/тато/близьке оточення хоче, то найшвидше буде почуття провини чи сорому.

Мені потрібно задовольнити бажання іншого, мені потрібно бути гарною дівчинкою/хлопчиком для своїх близьких. Вони так цього хочуть – мені треба їм це дати. Тут авжеж не про своє бажання, хоча туди звичайно може влізти самообман, і за помахом палички, їхнє бажання перетворюється на моє.


Злість у відповідь на такі питання більше говорить про те, що є межі між моїми бажаннями та іншого. І роздратування як реакція те що, що хтось вторгається у мій простір зі своїми вимогами.


Що ще впливає на наше бажання мати дітей.  В-виховання. Радянське/пострадянське, вузьке, вимогливе.

«Діти квіти життя. Без дітей – життя неповноцінне. Хто принесе склянку води на старості. Залишишся одна з 40 кішками». Додумайте самі.

І ці стереотипи вже вписані до нашої системи мислення.  Може передається з кров'ю, хто знає))🤔

І тому – ми повинні завести дитину, бо – треба, соромно, страшно, так роблять усі, боїмося залишитись одні на старості.

Тут не про бажання дитини мова звичайно, а про ваші страхи та нав'язане мислення.

І тоді народжуються діти, які виховуються бабусями, няньками. Яких бачиш зрідка та ненадовго. Що більше про виконаний пункт у плані, у тих, кому потрібно було завести дітей з вищенаведених причин.


Що скажете?

Опубліковано:

Коментарі
Коментувати
Поки що немає коментарів
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся. Увійти / Зареєструватися