Що псує стосунки? Ігнор і правда в останній інстанції
Психологія відносин
Головне
Ігнор у стосунках є формою психологічного насильства, що виникає через накопичувальні причини, такі як образу, маніпуляції та бажання довести свою правоту. Для подолання ігнору важливо визнати його використання, знайти глибинні причини та навчитися поважати думку іншої людини.
У статті
Серія статей
Що псує відносини?
Серія статей про те, що негативно впливає на стосунки у парі.
7 частин
7
Ви читаєте
Що псує стосунки? Ігнор і правда в останній інстанції
Ігнор — це...
- Проявлені наслідки непочутої образи.
- Спосіб показати, що ти мені завдав/ла дуже болю, дуже сильно мене зачепив/ла.
- Сильне знецінення.
- Одна з найсильніших форм психологічного насильства.
- Спосіб повернути собі владу, маніпулюючи провиною та комплексами іншої людини.
- Спосіб довести свою ригідну правоту, донести незмінну істину як єдино вірну.
- Перепочинок для себе у конфлікті чи напружених стосунках.
- Це радикальний спосіб захисту та вибудовування особистих кордонів.
Причини ігнору в стосунках
Чому ж виникає ігнор — як реакція?
Мені здається, що ситуативна, чи стійка реакція — це вибір людини так себе поводити. Не буває, що людина ігнорує лише одного разу без жодних передумов і випадково. Ігнор — це, як на мене, накопичувальний процес.
Отже, причини (у довільному порядку):
- Ідеалізація — Розчарування — Біль падіння — Немає дорослих способів це змінити — Образа — Маніпуляції провиною іншого — Зіткнення зі спротивом, іншою думкою та небажанням приймати ідеали ображеного — Біль неприйняття — Посилення ригідних установок — Зустріч зі спротивом — Ігнор доти, доки людина одумається, виправиться та погодиться.
- Ігнор як спосіб уникнути неприємних людей/спілкування. Просив/ла, говорив/ла, ображався/лася та кричав/ла — не дійшло. Ось тоді ігнор увімкнеться як спосіб захистити себе від деструктивного чи токсичного спілкування.
- Ігнор як знецінення. Як спосіб сказати: «Я важливіший/важливіша /розумніший/розумніша /кращий/краща», а ти цього не визнаєш /не цінуєш — тому «до побачення, гуси!». Про знецінення більш докладно розповім у наступній статті.
- Ігнор як спосіб впоратися зі порівняннями, конкуренцією та заздрістю та утримати свою самооцінку стабільною.
- Ігнор як спосіб захисту: «Я не хочу бачити/чути те, що наштовхує мене на думку, що я — не хороший, неправильний чи негарно чиниш».
- Ігнор як спосіб довести свою правоту, істинність своїх переконань (ригідних, знову ж таки), нав’язати своє бачення та виконання чогось. Грубо кажучи, — «я змушу тебе мене слухати /слухатися. Я все одно змушу тебе робити так, як я хочу. Бо тобі буде нестерпно витримувати мій ігнор /осуд /неприязнь».
І людина свято вірить у те, що друга людина — хоче з нею спілкуватися, буде заслуговувати на її/його любов, схвалення та визнання, — адже її/його ігнор /осуд /критика /неодобрення /мовчазний гнів — правильні, істинні та виправдані. - Ігнор як спосіб щось не робити /не вирішувати. Типу не почув/ла, не запам’ятав/ла, забув/ла.
Як подолати ігнор у стосунках
️Що робити, якщо у ваших стосунках є ігнор?
- Визнати, що ви його використовуєте. Найімовірніше, обидва.
- Знайти глибинні причини такої реакції на конкретну людину.
- Вчитися поважати іншу людину та її думку. Дозволити іншій думці, відмінній від вашої, теж існувати.
- Сісти за стіл переговорів. Навіть якщо це будуть конфлікти та скандали. Адже так, як було раніше, вже не вийде, і новий спосіб все одно доведеться шукати. І найкраще — у щирості конфліктів.
- Знайти причину ігнорного ставлення до світу, ригідні установки та замінити їх іншими, з тими ж вигодами.
Якщо не вийде, приходьте на консультацію, допоможу.
Хоча, вибір завжди за вами, дорогі друзі!
Яніна Заруба,
психолог розвиваючих людей та усвідомлених позитивних змін.
