Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
««Люди, як правило, не усвідомлюють того, що в будь-який момент можуть ви...»

Наркоманія сьогодні: хто кого?

Хімічні залежності
Головне
Стаття розглядає проблему наркоманії в Україні, її вплив на суспільство та поширення ВІЛ/СНІДу. Підкреслюється, що наркоманія є сімейним захворюванням, яке вимагає ресоціалізації та реабілітації, а не просто припинення вживання речовин.

ресоціалізація наркоманів Будь-яка людина може впасти в калюжу.
Це не біда.
Біда, коли людина з калюжі не піднімається.

Нас залишилося всього сорок шість мільйонів! Цифра невблаганно повзе вниз і мешканців України стає все менше. Багато є причин, по яких вмираємо швидше, ніж народжуємося. Але в цієї статті ми б хотіли торкнутися тільки однієї з цих причин, якою безпосередньо займається Центр ресоціалізації наркозалежної молоді «Джерело» - це наркоманія, у тому числі і алкогольна, а також профілактика і подолання наслідків цього захворювання. 

Хотілося б звернутися до статистики : в Україні на 1 лютого 2009 року офіційно зареєстровані більше 500.000 наркозалежних, понад 142.845 людей які живуть з ВІЛ, з них – 21 .241 діти, хворі на СНІД – 27 .224 людини. Але офіційна статистика – це офіційна статистика, а ось якщо помножити цю саму статистику на 10 – 15, тоді ми й отримаємо приблизно ту цифру, яка відповідає дійсності. Згідно соціологічного опитування, проведеному Громадською організацією «Джерело», практично всі опитані ЛЖВ/С (люди, що живуть із ВІЛ/СНІДом) - наркомани або алкоголіки, або на момент зараження були в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння і не контролювали безпеку своєї сексуальної поведінки. До того ж, все за тією ж статистикою, один наркоман, під час активного вживання наркотиків, рекрутує (втягує, нехай навіть не усвідомлено) у вживання, а, отже, і в групу ризику, мінімум ще п'ятнадцять чоловік.

НаркоманВ результаті аналізу зібраних даних ми прийшли до висновку, що найдієвішою профілактикою ВІЛ/СНІДу є реабілітація наркоманів і алкоголіків та профілактика таких негативних соціальних явищ як мода на прихильність «вуличної романтики» серед молоді, пошук «легких» життєвих шляхів. З метою рішення цих задач і був створений ЦРНМ «Джерело». Роботу ми ведемо у двох напрямах: 1) профілактика - роз'яснювальна робота в школах і інших учбових закладах, участь в конференціях, акціях і круглих столах з проблем наркоманії, ВІЛ/СНІДу, профбесіди з раніше засудженими людьми, а також із людьми, з груп ризику; 2) ресоціалізація – це фактично перевиховання, відродження особи, відтворення загублених життєвих цінностей (таких як сім'я, кар'єра, спорт, творчість, уміння жити повноцінним життям і радіти життю без наркотиків).

Ми також працюємо і з батьками наркозалежних. Як не крути, але наркоманія є захворюванням сімейним, оскільки якщо хворіє один член сім'ї, то життя руйнується у всіх. Самі того не розуміючи, більшість батьків потурають у вживанні своїм дітям. У нашій практиці навіть зустрічалися жахливі випадки, коли батьки купували своїм чадам наркотики, аби їх діточки всиділи вдома. Безумство, але факт!!! 

Щоб людина почала видужувати, вона неодмінно має сама зустрітися віч-на-віч з наслідками свого вживання. Іншими словами, у неї повинна з'явитися мотивація до того, щоб піти тернистим шляхом змін. Хто ж кине вживати, якщо в житті все налагоджено: гроші дають, житло є, годують, одягають, посуд миють, ще і наркотики купують. Краса! Але, звичайно, так довго продовжуватися не може. Життєві сценарії у більшості наркоманів дуже схожі. Рано чи пізно кожен дістається до свого дна, завдяки якому людина розуміє: все, або смерть, або життя! А ось те, наскільки довго триватиме шлях до своєї межі, а, отже, наскільки великі будуть втрати (втрачене здоров'я, соціальна дезадаптація) - залежить від самих батьків.
Часто це триває від п'яти до п'ятнадцяти років щоденного ризику загинути. Є батьки, які думають, що їх дітей може виправити армія або в'язниця. Почнемо з того, що і там наркотиків повно, але навіть якщо і ні, то, знаходячись просто в ізоляції від соціуму, без глибокої психологічної роботи, залежна людина не мінятиметься, вона просто чекатиме того моменту, коли знову опиниться «на волі» і зможе вживати наркотики.

Наркоман не може «зцілитися», просто припинивши вживання. Необхідно навчитися відчувати, розуміти і приймати себе. Прийти до того, щоб самому управляти своїми відчуттями, а не навпаки. Адже друга назва наркоманії – хвороба почуттів. Людина реально не розуміє, що з нею відбувається, вона навіть про це не замислюється. Єдине, що вона знає – це те, що після вживання наркотика на деякий час стане добре і затишно. Або хочаб не дуже погано.

Найголовніше завдання - це допомогти особі подорослішати і усвідомити свою дорослість. Навчитися жити не за принципом «хочу!», а тверезо розуміти, чим це «хочу!» може закінчитися. Тоді людина надбає і бажання жити, а не існувати, і здоровий глузд, і вміння цінувати, і берегти здоров’я своє і чуже.

Опубліковано:

Останнє редагування:

Примітка редакції: підзаголовки та елементи навігації могли бути додані автоматично для зручності читання. Вони можуть не бути частиною авторського тексту.

Для архівних матеріалів, опублікованих до 2018 року, дата публікації може бути приблизною.

Коментарі
Коментувати
Поки що немає коментарів
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся. Увійти / Зареєструватися

Інші статті цієї тематики

24.06.2008

Чому «просто взяти себе в руки» не працює: що насправді стоїть за алкогольною залежністю

Чому алкогольна залежність — не просто слабкість характеру? Пояснюємо психологічні причини алкоголізму, роль травми, тривоги та коли варто звернутися по допомогу.

Читати статтю