Вопрос от:
Lina
Возраст:
23
Ніколи не було стосунків
Мені 23 і у мене ніколи не було стосунків. Мене ніхто навіть за руку не тримав в такому плані. Сама я виглядаю звичайно, немає якихось зовнішніх ознак того, що може відлякувати, хоча я притримуюсь думки, що якщо щось відлякує типу зайва вага у дівчини і подібне, то це нехороший хлопець, погана людина. У мене всього було 3 хлопця, які проявляли інтерес. В школі двоє, але вони були такими собі хуліганами. Зривали уроки, обзивали вчителів в очі, розбивали вікна і підпалювали різні речі. В старших класах вони кликали мене гуляти (не одразу разом звісно, по одному) але я ніколи не погоджувалася, бо вони мені ні ні лице, ні внутрішньо не подобались. 3 роки тому був ще один хлопець, але ми з ним познайомились в інтернеті, тому не знаю наскільки це вважається залицянням. Спочатку ми були друзями, потім він почав заливати про щось більше. Він мені зовнішньо взагалі не подобався. Спочатку він здавався милим, але потім ми посварилися і він записав мені голосове, де казав, що прикидався, щоб мені сподобатись, насправді він зневажає мої цінності. А мені імпонує повага до інших, не терплю сексизму, гомофобії і іншого подібного. Окрім того, перші дзвіночки були, коли він натякав на відверті фото, які так і не отримав і розізлився, після чого я його послала. Після цього у мене не було ніяких залицянь. На мене ніколи навіть не дивилися хлопці мого типажу, яких я вважаю привабливими. Може це зі мною щось не так, але мені ж не повинні подобатись всі? Я не хочу собі топ модель з ідеальним тілом і лицем, я хочу людину свідому і яка мене приваблюватиме.
Але чесно скажу, це не пріоритет у моєму житті. Просто однолітки скрізь виходять заміж вже, родичі мого віку виходять заміж і мої інші старші родичі задовбують питаннями «коли вже в тебе буде весілля?» вони чомусь впевнені, що у мене є хлопець, але я його приховую. Я кажу завжди, що немає нікого, а вони просто посміхаються і кажуть ну да бреши бреши.
Це я не говорю за батьків, мої батьки такого не кажуть і не роблять, а інші родичі. Це трапляється настільки регулярно, що починає дратувати. Типу я б хотіла мати біли себе людину хорошу, але якщо її ще нема, то що хапатися за перше ліпше? І саме ці їхні питання наштовхнули мене на думку «а може зі мною щось не те?» якщо у всіх вже все влаштовано, а мені буде 24 скоро, а я ні разу не цілована, то що тоді?
Але чесно скажу, це не пріоритет у моєму житті. Просто однолітки скрізь виходять заміж вже, родичі мого віку виходять заміж і мої інші старші родичі задовбують питаннями «коли вже в тебе буде весілля?» вони чомусь впевнені, що у мене є хлопець, але я його приховую. Я кажу завжди, що немає нікого, а вони просто посміхаються і кажуть ну да бреши бреши.
Це я не говорю за батьків, мої батьки такого не кажуть і не роблять, а інші родичі. Це трапляється настільки регулярно, що починає дратувати. Типу я б хотіла мати біли себе людину хорошу, але якщо її ще нема, то що хапатися за перше ліпше? І саме ці їхні питання наштовхнули мене на думку «а може зі мною щось не те?» якщо у всіх вже все влаштовано, а мені буде 24 скоро, а я ні разу не цілована, то що тоді?
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
